Чай з корицею

Згаслі почуття

Я проста 15-річна дівчина,яка живе емоціями,стараюсь не виділятись серед своїх ровесників,стараюсь бути самим звичайним підлітком.Ходжу в звичайну школу... І цього року я закінчую її.Так-так у моїй школі лише 9 класів.Це круто тіпа бути найстаршими в школі і так далі.Але я себе не відчувала крутою,бо не хотіла закінчувати рідну школу,не хотіла іти з неї,тут всі знайомі мені,друзі,клас,вчителі.Всі тут знали хто я,хто така Аліса. Так мене звати Аліса, у школі в мене досить високий авторитет,мені всі поважають і люблять.
Характер у мене складний,це в мене від тата. Я буваю часто весела,шуткую,одним словом душа компанії. А бувають моменти,що я закриваюсь у собі і з мене не можна витягти слова. Ось така.

Ось вже пройшло пів року як я з ним...
Я його безмежно люблю,не можу без нього.Назар-це та людина з якою я б хотіла провести все своє життя.
Він мене,як ніхто розуміє.Розуміє мої спонтаності,мій біль,мою маячню яку я говорю. За нього я дякую моїй найкращій подрузі Тані. З нею я дружу відколи себе пом'ятаю. Ніколи вона мене не підводила,терпіла мій складний характер. Я тоді,пів року тому незнала чи бути з ним чи ні,в глибині душі я його любила,але я запуталась в своїх почуттях. Він був старшим,не такий,як мої сверсники. Таня нас так би мовити звела. Наша перша зустріч була смішна і божевільна.Ми обливались водою і дурачились,я його майже незнала але мене тягнуло до нього.
Йому 20 і він не хоче бути "утриманцем" в батьків.І раз чи два на рік їздить на роботу(Закордон).
Останній раз він поїхав у вересні,а повернувся в грудні.Коли він приїхав я цілий вечір провела з ним,ми гуляли сонним містом,розмовляли. Це було чудово,я не хотіла щоби це закінчилось.
Пройшов тиждень після того,як він приїхав. Все було чудово,але в наших стосунках почалась не довіра, він не вірив мені,казав що я йому брешу і тд. Я була в шоці адже я не могла повірити в це,що він мене не віре. У нас були сварки часто,після яких він скидав трубку,а потім передзвонював вибачався,казав що любить. Таня завжди була поруч,витирала мої сльози,заспокоювала. В ті моменти я була рада,що маю таку подругу,як вона.
З часом мої почуття до Назара згасали,я не розуміла чому так.Як після таких великих почуттів, я можу його розлюбити. Мені здалося,що це через появу в моєму житті мого однокласника...

Скоро буде прода)