Can your love kill you?

4 глава

- Тук-тук, - почув я хриплий голос Гаррі.
- Хазз, - я ще навіть очі не відкрив. - ще тільки ранок.
- І що? - він сильніше обійняв мене. - Тук-тук.
- Ти ж знаєш, що я не зроблю цього?
- Тук-тук.
- Ти розумієш, що я не буду сміятись? - брехня, я завжди сміюсь із його жартів. Ну, майже завжди.
- Тук-тук.
- Агхх, добре, - я наіграно видихнув. - Хто там?
- Корова йде... - я почув, як він почав хіхікати.
- А може все таки не треба?
- Бууу, - протягнув кудрявий. - будь ласка. Це останній раз.
- Ти минулого разу це також казав.
- Ну, love, - він знає, що я одразу здамся, адже люблю, коли він мене так називає.
- Корова йде хто? - я уже сам почав посміхатися.
- Ні, - протягнув Гаррі. - Корова йде " Мууу" , - а потім засміявся. А я разом із ним.
- Ти мені це вже розказував...
- І що? Це ж смішно, - хлопець закинув на мене одну ногу.
- Ну, якщо ти це говориш в сотий раз, це не стає таким смішним, - я ухмиляюсь.
- Але ти ж засміявся, - голос Гаррі підвищується і стає більш тонким. Він кидає мені виклик? Добре, я приймаю його.
- Я не сміявся, - сказав я, але посмішка все ще була на моєму обличчі.
- Але ти посміхнувся.
- У тебе немає доказів.
- Ти і зараз посміхаєшся, - Гаррі знову захіхікав і обійняв мене міцніше.
- Звідки ти знаєш?
- Просто знаю...

Ми ще не так довго лежали, адже Гаррі потрібно було на роботу, а мені недавно зателефонував Кел, він зі мною працює, і сказав, щоб я зайшов у штаб. Можливо я проведу там цілий день, але було і таке, що я повертався через декілька годин і це дійсно класно, тому що потім у мене вільний цілий день.
Ми з Гаррі пообідали надзвичайно смачними млинцями, які він зробив досить швидко. Це були мої улюблені - з шоколадом. Гаррі їх також дуже любить. Ми навіть інколи робимо їх майже кожен тиждень. А особливо коли до нас приїжджають мої сестри. Вони обожнюють млинці, які робить Гаррі. І я повністю їх розумію.
На роботу Гаррі одягнув просту білу сорочку та голубий костюм. І так, я повинен сказати, що у нього є багато таких костюмів. Половина гардеробної забито костюмами всіх кольорів веселки. Але повинен запевнити, що Гаррі має і простий одяг. Його улюблені джинси - прості чорні, які він досить часто вдягає також. Вони навіть трішки уже потерті. А також у кудрявого є декілька улюблених футболок, які він так довго носить, що на них уже є невеличкі дірки. Так, одягу у нього багато. А якщо говорити про взуття, то тут я можу сказати, що у Хаззи є дві пари найлюбленішого взуття. Я думаю свої Chealsy boots він любить більше за кросівки, але це все взуття яке у нього є.
Я трішки відрізняють від Хаззи. Чому? Я люблю простіший і зручніший одяг. Взуття... ну, я люблю ванси і кросівки. У них мені дійсно зручно. Зате я можу похизуватись колекцією своїх футболок. Ну серйозно, їх у мене дійсно багато. І так, я знаю, що не вдягаюсь, як крутий найомний вбивця. Але повинен вас запевнити в тому, що мало найомників одягаються лише в чорний одяг.
Так ось, уже о дев'ятій годині Гаррі був у офісі, а я їхав у штаб. Коли я приїхав у штаб, то зайшовши у багатоповерхівку, одразу привітався з Едді. Він працює охоронцем тут і ми з ним хороші друзі. Я зайшов у ліфт і натиснув кнопку останнього поверху. Так, наш штаб знаходиться на останньому поверху одніє із найбільших багатоповерхівок цього міста. Я ввів пін-код і відчинив двері. Зайшовши, я одразу побачив перед собою Шона і Пола, які переглядали якісь документи. Коли вони побачили мене, то одразу покликали підійти до них.
- Хей, Томмо, - почав Шон, протягуючи мені один із папірців. - для тебе тут замовлення.
- І що ж я знаю про замовлення? - я переглянув очима документ і помітив, що немає ні імені замовника, ні імені жертви. - А чому нічого не написано про саме замовлення? Тут лише написано, що мене хтось замовив і це все.
- Ну, цього ми також не можемо зрозуміти, - відповів Пол.
- Окей, я тоді подивлюсь чи має Ендрю якісь деталі.
- Окей, чекаєм тебе у нашому кабінеті, - сказав Шон.
Я стукнувся кулачками з ними і в хлопці направились у кабінет. Шон і Пол - мої напарники. У нас з ними спільний кабінет. Шон приїхав із Шотландії, це дійсно кумедно звучить. А Пол місцевий. Доречі, Гаррі також знайомий із ними, але вони знають лише його ім'я. Взагалі, вони хороші хлопці і також хороші друзі.
Доречі, про Ендрю... Підійшовши до Кароліни я спитав чи є хтось у нашого босса. Вона відповіла, що зараз він розмовляє з кимось і попросила зачекати. Також вона запропонувала мені кави, я відповів, що уже пив і присів на невеличкий диванчик, закинувши ноги на стіл, як я це часто роблю. Кароліна подивилась на мене своїм фірмовим поглядом, я знизав плечима, але ноги все ж не забрав.
Я оглянув усе приміщення. Тут було просторо і чисто. Все виконано у чорно-білих тонах. Найбільше мені подобається свій кабінет, адже у ньому є великі вікна, які відкривають краєвид на половину міста. Видно багато будинків, доріг, автомобілів і сотні людей, які як мурашки швидко йдуть кудись по своє справах. Інколи я люблю подивитись у вікно. І знаю, що Шон із Полом також це часто роблять, адже вони, взагалі, більше люблять місто ніж я. От я, наприклад, не люблю велике скупчення людей, особливо коли всі тебе кудись штовхають і притискають. Це просто жахливо.
Десь через десять хвилин двері у кабінет нашого босса відчинились і з кабінету вийшов Калум. Він кивнув мені, і я відповівши йому тим самим, пройшов до його ж кабінету. Я привітався з Ендрю, який сидів на своєму кріслі за столом, і пройшов всередину кабінету. Я сів на крісло навпроти чоловіка.
Я простягнув йому документ і розказав, що мені потрібно інші деталі.
- Луї, - босс сперся на один лікоть. - замовники ще не дали детальної інформації. Я зрозумів, що це якесь важливе замовлення і самі замовники хочуть, щоб ти займався лише ним.
- Тобто вони не хочуть, щоб я виконував інші замовлення в цей самий час?
- Саме так.
- Ну, добре, - я закинув ногу на ногу. - То коли мені зайти за іншими документами?
- Кароліна напише тобі, як тільки нам передадуть усі документи, - тут у нього задзвонив телефон.
- Я залишу цей у тебе, добре? - швидко сказав я, щоб не затримувати босса.
- Немає проблем.
Я повільно піднявся із крісла і підморгнувши Ендрю, вийшов з кабінету. Я одразу хотів піти до своїх напарників, але у коридорі зустрів Тоні. Ми трішки переговорили і блондин поскаржився мені на те, що у нього божевільні замовники. Ми трішки пожартували і розійшлись по своїх кабінетах.
У штабі я пробув ще може годину-дві, поговорив з хлопцями, пожартував і допоміг Шону з його документами. Він у нас не так давно працює і ще інколи плутається у всьому, але він добре справляється. Пол розповів мені про свою сестру, яка недавно приїхала навідати його, а я розповів, що зробив Гаррі пропозицію. Всі радісно привітали мене.
Уже по дорозі додому я вирішив зайти у кафе і перекусити. Замовив я свій салат і стакан води із льодом не одразу, адже офіціантка вирішила познайомитись зі мною. Я їй легенько натякнув на те, що у мене є наречений. В той момент я ледь не засміявся, тому що у неї було таке розгублене лице. Через 5 хвилин мені принесли моє замовлення і я смачно перекусив. Заплативши, я вийшов із кафе і попрямував додому.
Гаррі ще не було. І я б навіть здивувався, якби побачив його тут, адже в понеділок від може досить довго затриматись на роботі. Я переодягнувся у домашній одяг і увімкнув телевізор. Ні, я його не дивився. Я залишив його просто для фону.
Також я поспілкувався з дівчатами і передав привіт батькам. Я прокоментував нове фото мого найкращого друга - Зейна, в інстаграмі. На фото він з Ліамом, його хлопцем, обіймаються на фоні заходу сонця. Дійсно красиве фото. Я з ними поспілкувався і хлопці пообіцяли навідатись до нас на декілька днів. Вони живуть в іншому місці, досить далеко від нашого з Гаррі будинку і кожного разу, як хтось із нас їде в гості, то залишається на декілька днів. Та й так навіть цікавіше.

Ввечері прийшов Хазз і ми разом повечеряли. А потім розлігшись на дивані, почали розповідати про свій день. У Гаррі не було нічого цікавого, тому я розповів про це дивне замовлення. За весь час моєї роботи там такого ніколи не було. Але яка взагалі різниця?

Через декілька годин ми з Гаррі лягли спати, адже обоє були дуже втомлені. Особливо кудрявий, адже у нього сьогодні було призначено більше трьох зустрічей. Та ще й до того всього його помічниця не встигла підготувати усі
документи і вони з Гаррі за декілька хвилин до початку зустрічі дороблювати їх.

- - - - -
Надзвичайно довго редагувала цю главу. Писала о третій годині ночі і було дійсно багато помилок. Дякую свой соавторші за терпець.
Дякую, що читаєте мій фанфік. Хорошого вам дня.
All the love, D