Кейлі-дівчина з характером. Разом з батьками вона переїжджає у нову країну, де переводиться у нову школу. Там Кейлі заводить нових друзів і зустрічає його.
7.00 -Кейлі до тебе гості.-сказала мама відкривши двері у мою кімнату. Я ще сплю і бачу сни тому не збираюся відкривати очі. -Привіт. Щооооооо? Це Марк?????? Навіщо? Навіщо мама провела його у мою кімнату???? Я вирішила ігнорувати цього гостя і тому просто повернулася лицем до стіни та продовжила спати. -Добре я запізнююсь на роботу. Марк, ти ж зможеш відвезти її у школу??? -Так,звісно)- він сказав це таким голосом ніби ми йдем одружуватися, а не в школу. Чому він знову мене нервує??? -Тоді я побігла. Папа соне...Кейлі.- у відповідь я лиш дістала руку з-під ковдри і помахала їй. Двері у кімнату зачинилися. Я почула його кроки. Він ліг біля мене і притиснув до себе. -А не зарано ми опинилися у одному ліжку?-я досих пір не відкривала очі. -Тобі не подобається знаходитися зі мною у ліжку?- я вже відчувала його дихання на моїй шиї. - В сьомій ранку???В таких час надаю перевагу сну. -Так ми ж нічого не робимо. Хоча я можу до тебе приставати. -Не можеш. -Хочеш перевірити? -Думаю ні.-я повернулася до нього. Ми дивилися один одному в очі. -Ми запізнимося у школу. -Ну і що?- після цих слів його губи торкнулися моїх, під ковдрой він обійняв мене за талію. Не хочу припиняти цей поцілунок, але перший урок хімія, а вчитель дуже строгий. -Я йду в душ.- я встала і залишила його у кімнаті одного. Через 10 хвилин я повернулася а він досих пір лежав на мому ліжку. -Ееей. Між іншим ти б міг за цей час зробити мені сніданок. -Ти голодна? -Ні. Я так сказала, щоб тобі було соромно. А тепер вийди з кімнати мені треба переодягнутися. - Мм😏Тоді я не вийду. - Що?? - Ти не маєш соромитися свого хлопця. - Ти мій хлопець??? - Ну не дівчина ж. -Логічно. Я відкрила шафу у пошуках ідеального вбрання. Я роздивлялася одяг хвилин 5 можливо і більше. -Мала, давай швидше. -Ти просто хочеш щоб я зняла одяг? -Таааак.😏 Мені на очі попався яскрво червоний світшот. До нього я вирішила одягнути чорні шкіряні шорти. Доки я переодягалась Марк не зводив з мене очей. Мені здається за весь цей час він навіть не моргнув😂
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Чесно кажучи я тохи нервувала. Не те щоб я боялась чи соромилась. Просто незвично. По дорозі у школу Марк розповідав мені про своїх друзів. Мені було не дуже цікаво, але я вирішила не показувати цього і просто кивала і казала 'ага'. -Ну все.- сказав Марк заїхавши на шкільну парковку. Біля школи вже зібралося немало учнів. І "Еліта" теж. Цікаво як вони сприймуть те що я ми приїхали вдвох. Ми вийшли з машини і Марк обняв мене за талію. Коли ми пройшли крізь групу дівчат ( я розповідала про них у одному з розділів) вони замовчали. Ще б пак😂 Мені це навіть сподобалось. Ми зайшли у школу де зустрілися з друзями Марка про яких він мені розповідав у машині( а я теж розповідала про них у одному з розділів) -Ооооо.- це все що вони могли сказати. -Кейлі.- я вирішила першою почати діалог😆 -Ми в курсі.- вони так на нас витріщались, що мені стало неприємно. -Ок. Я напевно вже піду в клас.- це вперше я так захотіла попасти на урок хімії. -Чекай- мене вхопив за руку Арс- ти не хочеш піти з нами прогулятись. -Емм.- я навіть не знала що сказати. -Не хоче.- Марк сказав це дуже навіть агресивно. - Але ми питали не в тебе, а в Кейлі. -Я все ж таки піду на хімію.- я поцілувала Марка і відправилася у клас. На хімію він не з'явився. І на решту урлків також. Я не хотіла писати йому повідомлення і дзвонити також не хотіла. Не хочеться виносити йому мозок так рано😂 Після уроків я вирішила піти додому пішки. Через парк. Взагалі люблю шуляти осінню. Але у Італії вона не така як в Україні. Набагато тепліше, але це лише вересень. Мені здається в мене ще буде час пономити шкіряні куртки, пальто і чобітки😄 Коли я прийшла додому то знайшла на кухні записку від мами: "Сонечко, вечеря у холодильнику, шгроші на столі. Я буду завтра ввечері. Мене терміново відправили у командировку. ЛЮБЛЮ, ЦІЛУЮ. МАМА" Класс. Зате ніхто не буде виносити мені мозок. 😂 Я сходила у магазин і купила собі солодкого😋 Коди повернулась на годиннику було вже 20.45. Ого😅 я так довго була у магазині. Я переодягннулася і лягла на диван дивитися серіали. Після кількох серій мені захотілося спати. Звісно ж на глдиннику 23.55😂 Цікаво, а чому Марк мені не подзвонив? Можливо, я зарано йому довірилась? І взагалі він був якийсь агресивний зі своїми друзями. Та й вони були не дуже нормальними😅 з цими думками я відправилася у свою кімнату в тепле ліжечко. Але мене зупинив дзвінок у двері. Хто міг прийти так пізно? Чесно кажучи я трохи налякалася. Але все ж таки пішла відкрити двері. Відкривши двері я побачила.... . . . До вівторка) Сподіваюся вам сподобалася ця глава)) Вибачте, що так пізно)