🍒🍒🍒

4.3K 231 8
                                    

7.00
-Кейлі до тебе гості.-сказала мама відкривши двері у мою кімнату. Я ще сплю і бачу сни тому не збираюся відкривати очі.
-Привіт.
Щооооооо? Це Марк?????? Навіщо? Навіщо мама провела його у мою кімнату???? Я вирішила ігнорувати цього гостя і тому просто повернулася лицем до стіни та продовжила спати.
-Добре я запізнююсь на роботу. Марк, ти ж зможеш відвезти її у школу???
-Так,звісно)- він сказав це таким голосом ніби ми йдем одружуватися, а не в школу.
Чому він знову мене нервує???
-Тоді я побігла. Папа соне...Кейлі.- у відповідь я лиш дістала руку з-під ковдри і помахала їй.
Двері у кімнату зачинилися. Я почула його кроки. Він ліг біля мене і притиснув до себе.
-А не зарано ми опинилися у одному ліжку?-я досих пір не відкривала очі.
-Тобі не подобається знаходитися зі мною у ліжку?- я вже відчувала його дихання на моїй шиї.
- В сьомій ранку???В таких час надаю перевагу сну.
-Так ми ж нічого не робимо. Хоча я можу до тебе приставати.
-Не можеш.
-Хочеш перевірити?
-Думаю ні.-я повернулася до нього.
Ми дивилися один одному в очі.
-Ми запізнимося у школу.
-Ну і що?- після цих слів його губи торкнулися моїх, під ковдрой він обійняв мене за талію. Не хочу припиняти цей поцілунок, але перший урок хімія, а вчитель дуже строгий.
-Я йду в душ.- я встала і залишила його у кімнаті одного. Через 10 хвилин я повернулася а він досих пір лежав на мому ліжку.
-Ееей. Між іншим ти б міг за цей час зробити мені сніданок.
-Ти голодна?
-Ні. Я так сказала, щоб тобі було соромно. А тепер вийди з кімнати мені треба переодягнутися.
- Мм😏Тоді я не вийду.
- Що??
- Ти не маєш соромитися свого хлопця.
- Ти мій хлопець???
- Ну не дівчина ж.
-Логічно.
Я відкрила шафу у пошуках ідеального вбрання. Я роздивлялася одяг хвилин 5 можливо і більше.
-Мала, давай швидше.
-Ти просто хочеш щоб я зняла одяг?
-Таааак.😏
Мені на очі попався яскрво червоний світшот. До нього я вирішила одягнути чорні шкіряні шорти.
Доки я переодягалась Марк не зводив з мене очей. Мені здається за весь цей час він навіть не моргнув😂

 Мені здається за весь цей час він навіть не моргнув😂

Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.

Чесно кажучи я тохи нервувала. Не те щоб я боялась чи соромилась. Просто незвично.
По дорозі у школу Марк розповідав мені про своїх друзів. Мені було не дуже цікаво, але я вирішила не показувати цього і просто кивала і казала 'ага'.
-Ну все.- сказав Марк заїхавши на шкільну парковку.
Біля школи вже зібралося немало учнів. І "Еліта" теж. Цікаво як вони сприймуть те що я ми приїхали вдвох.
Ми вийшли з машини і Марк обняв мене за талію.
Коли ми пройшли крізь групу дівчат ( я розповідала про них у одному з розділів) вони замовчали. Ще б пак😂 Мені це навіть сподобалось.
Ми зайшли у школу де зустрілися з друзями Марка про яких він мені розповідав у машині( а я теж розповідала про них у одному з розділів)
-Ооооо.- це все що вони могли сказати.
-Кейлі.-  я вирішила першою почати діалог😆
-Ми в курсі.- вони так на нас витріщались, що мені стало неприємно.
-Ок. Я напевно вже піду в клас.- це вперше я так захотіла попасти на урок хімії.
-Чекай- мене вхопив за руку Арс- ти не хочеш піти з нами прогулятись.
-Емм.- я навіть не знала що сказати.
-Не хоче.- Марк сказав це дуже навіть агресивно.
- Але ми питали не в тебе, а в Кейлі.
-Я все ж таки піду на хімію.- я поцілувала Марка і відправилася у клас.
На хімію він не з'явився. І на решту урлків також. Я не хотіла писати йому повідомлення і дзвонити також не хотіла. Не хочеться виносити йому мозок так рано😂
Після уроків я вирішила піти додому пішки. Через парк. Взагалі люблю шуляти осінню. Але у Італії вона не така як в Україні. Набагато тепліше, але це лише вересень. Мені здається в мене ще буде час пономити шкіряні куртки, пальто і чобітки😄
Коли я прийшла додому то знайшла на кухні записку від мами:
"Сонечко, вечеря у холодильнику, шгроші на столі. Я буду завтра ввечері. Мене терміново відправили у командировку. ЛЮБЛЮ, ЦІЛУЮ. МАМА"
Класс. Зате ніхто не буде виносити мені мозок. 😂
  Я сходила у магазин і купила собі солодкого😋 Коди повернулась на годиннику було вже 20.45.
Ого😅 я так довго була у магазині.
Я переодягннулася і лягла на диван дивитися серіали.
Після кількох серій мені захотілося спати. Звісно ж на глдиннику 23.55😂
Цікаво, а чому Марк мені не подзвонив? Можливо, я зарано йому довірилась? І взагалі він був якийсь агресивний зі своїми друзями. Та й вони були не дуже нормальними😅 з цими думками я відправилася у свою кімнату в тепле ліжечко. Але мене зупинив дзвінок у двері.
Хто міг прийти так пізно? Чесно кажучи я трохи налякалася. Але все ж таки пішла відкрити двері.
Відкривши двері я побачила....
.
.
.
До вівторка) Сподіваюся вам сподобалася ця глава))
Вибачте, що так пізно)

НовенькаWhere stories live. Discover now