Новенька

15 зірочок і буде продовження

Неділя. 12.00
Мене розбудив мій телефон. Точніше смс від мами:
"Сонечко буду через дві години. Не одна. Прибери у будинку та приготуй обід. Люблю тебе."
Щоооо? Не одна? З чоловіком? А якже тато? Нічого не зрозуміла. А можливо вона з подругою. А можливо тато приїхав😍😍
Я вирішила не розпитувати про це по смс.
Я сходила у магазин купила рибу і поставила її у духовку разом з овочами. За цей час я трохи прибрала у будинку. Вже 13.45. Потрібно одягнутися у щось краще ніж піжама😂
Наряжатися у мене зовсім немає настрою. Тому я просто одягнула чорний топ та чорні джинси.
.
.
Дзвінок у двері. Я трохи нервую. Відкривши двері я побачила маму і... якогось чоловіка!!
-Привіт, сонечко- вона схвильовано усміхнулася- може ти впустиш нас?
-Ааа...це хто???- я показала на нього пальцем і так і не впускала їх у дім.
-Кейлі не виховано показувати пальцем на людей. Я розкажу усе за столом. Це Олексій.- цей чоловік усміхнувся і чекав моєї усмішки у відповідь. Але я лише фиркнула і пропустила їх.
Речей було більше ніж я очікувала. Напевно там і його речі також. Він що до нас переїжджає???
Як тільки ми сіли за стіл пролунав ще один дзвінок у двері.
-Невже ти ще когось привезла з "відрядження"?
-Не хами.
-Перепрошую.- я навіть вклонилася мамі та її ОЛЕКСІЮ. Як вона могла так вчинити з татом?
Але мене зараз більше цікавить хто ще до нас прийшов.
Відкривши двері я пожалкувала, що їх відкрила не мама.
-Привіт, мала.-Марк стояв з великим букетом троянд.
Я одразу хотіла зачинити двері, але він мені завадив.
-Вислухай мене. Будь ласка.-він знову подивився на мене своїми красивими очима. Я знову захотіла закритися у кімнаті і ридати у подушку.
-Я даю тобі дві хвилини.Час пішов.
-Сонечко, я тебе люблю. Я знаю що я поступив як придурок. Але я не хочу тебе втрачати. З тобою мені добре і мені здається тобі зі мною комфортно. Хочеш я видалю всі номери дівчат зі свого телефону? Ну крім мами😆-він почав сміятися, але мені було зовсім не смішно тому він вздихнув і продовжив- Просто вибач мене. Я не спав вночі бо думав про тебе. Жодна дівчина мене так не заводила як ти. Я кохаю тебе Кейлі і хочу щоб ти до мене повернулась.
-По Перше я не люблю троянди.-я говорила зі сльозами на очах, але з усмішкою- по друге не називай мене сонечко- він підходив до мене все блище і вже обіймав за талію- а по третє.... я подумаю-останні слова я говорила лише зі сльозами.
Він усміхнувся і хотів мене поцілувати, але я дозволила поцілувати себе лише у щоку.
-Можна я заїду за тобою завтра зранку?
-Я напишу тобі ввечері.
-Добре.Тоді я йду?
-Йди.
-Бувай сонечко😂😏
-Іди вже.- я зачинила двері і повернулася за стіл.
-Хто це був?- мама запитала це дуже строгим тоном.
-Я тебе також три рази запитала хто це- я поглядом показала на Олексія.
-Сонечко...
-КЕЙЛІ.
-Кейлі, ми з Олексієм познайомилися вже давно. Але тоді ми з твоїм татом...
-Тоді???? А зараз ви вже не разом?????
-А ти думаєш чому він не поїхав з нами?
-Через роботу.
-Ну ясне діло що він тобі не розказав. Я застукала його з секретаркою. Через це змінила роботу і забрала тебе у Італію, а він зараз живе із своєю Машею і її діттьми. Але ти не переживай Олексій дуже хороший і добрий я впевнена що ви знайдете спільну мову.
Я знову почала ридати. Ну чому? Чому саме зараз я дізнаюся про це все?
-Кейлі якщо тобі щось буде потрібно то ти можеш звертатися до мене у любий час. Я дуже кохаю твою маму тому хочу щоб ми з тобою знайшли спільну мову.
-Можна я піду погуляю?- я говорила і плакала одночасно.
-Можна.- Олексій подивився на маму, яка хотіла мені відмовити, але вона вздихнула і кивнула.
.
.
Я накинула рожеву джинсову  куртку та рожеві кеди, взяла рюкзак і вибігла з дому. Я не знала куди йду. Мені просто хотілося втекти.
Я зайшла у парк. Купила морозиво і сіла на лавочку. В цей момент мені дуже сильно захотілося написати Марку, адже я більше не мала з ким поговорити.
А якщо він зайнятий? Або зі своїми друзями??
Зараз якраз перевірю чи він зможе кинути все заради мене.
-Ало.- я сказала це тремтячим голосом.
-Привіт, мала. Щось сталося???- він був схвильований.
-Ти зайнятий?
-Ні. Ти де? Приїхати до тебе?
-Я у парку. Біля ларька з морозивом. Ти зможеш прийти до мене?
-Так звісно. Я буду через пять хвилин.
-Добре.
Невже він все таки чесно мене любить?
.
.
.
.
Я викладаю історію швидше бо потім тиждень не буду мати часу.
Вам подобається історія? Можливо у вас є якісь поради чи критика? Я буду дуже рада почитати ваші відповіді у коментах.😙😍🍑