Сіро-зелені очі

Зараз має відбутися цікава історія. В місті яке несе назву Переяслав.Це місто дивне яке має свою власну історію,про яку ви дізнаєтеся пізніше.Стоїть велично бо має жителів сміливих,завжди в роботі!(Перша спроба писати щось інше краще,ніж просто вірші.Герої видумані,хоча риси характеру від справжніх людей,не з митою когось образити,чи на щось намікнути,просто бувають і такі ситуації.Буде завжди вибрано що історія не завершена,бо знаходячи помилки буду виправляти,або навіть і редагувати глобально).

І от почався мій ранок як завжди прокинувся я раніше всіх:не їв,не вмивався,за компютер я побіг.Треба було зайти у інтернет і так завжди проходить день.Я б з радістю побіг би на стадіон з друзями ,пограв футбол,провів час на дворі.Та ні ніхто не хоче, в житті може бути: біль,невдачі,справжні почуття і думка як тебе побачуть інші . Соціальна мережа затягує,"Оце діло",любив я так казати,там пройде все ваше життя,і смайлики замість почуттів і музика замість слів.

Давайте познайомимся, я Влад живу добре,люблю навчатися і своїх друзів,ріст мій не величкий цим я і засмучений,,я брихун ,але я вже виправляюся.Очі мої сіро зелені,люди в них бачуть сміливість.

І от прийшов час коли любов уже за вікном і стукає у двері,так от вирішив я найти собі дівчину і написав у вк смс своєму ліпшому другу Богдан:
- Привіт, Богдан, слухай ти не знаєш чи в Яни є хлопець?
- Не знаю напевно ні,ну ти і шалун.

Від цих слів я став трішки щасливий,я довго збирався з думками і щоб у результаті добитися якоїсь цілі,і завоювати чіюсь любов, написав пятьом дівчатам ,двоє з яких я добре знав. Від цих мук по ночах,ранішніх вправ,весь замучався.

Мій день новий почався з того що я прокинувся попросив свою бабусю приготувати їжу,поцілував маму і побіг до школи,де навчався,по секрету,любив навчатися,брав участь у конкурсах любив співати і грати на гитарі.Цей день не виразився чимось особливим,як завжди піднята рука і не прогуляні уроки.Додому йшов із друзями ми розмовляли на різні теми і от я дійшов до дому,відкрив фірточку. Мене зустріла мама зі словами:"як навчався синку,які в тебе оцінки?"Я не охоче відповідав їй які вони,і вона знала що я добре навчаюсь,але для дисципліни питала.Мати любила говорити тоді коли я їм,говорила що вона робила на роботі,і який я бешкетник. Обід бабусіним борщем просто дав мені енергію яку я вирішив витратити на компютер,потім може на вивчення уроків.