Брудні душі та крові калюжі
Пальми в напалмі. Крик та рик людозвірів
Дебіли під наркотою, а слабкі здаються без бою
Двері вибиті ногою в кімнаті, де я не з тобою
В кімнаті, де я лежав на карематі
І слухав тяжкі звуки машини війни
Соплі, воплі хтось благає пожити ще
Вбиті вбивають живих, а мені б почитати Ніцше
Ремарка, Буковські, Селінджера і статути рейнджера
Навіщо цей світ розуміти коли я себе не розумію
Миша прогризла діру в голові. І що я вдію?
Та що я вмію? Боятись, вагатись і тікати
Ховатись в печері, щоб це написати
На стінах викарбовувати як неандерталець
І показувати всім вам свій середній палець
