(Наступного дня) У нас сьогодні знову ж таки 8 уроків. Ось наш розклад на сьогодні: 1. Фізра. 2. Фізика. 3. Географія. 4. English. 5. Німецька мова. 6. Українська література. 7. Українська мова. 8. Математика. Ми з Софією зустрілись в гардеробі та пішли в напрямку спортзалу. Біля нього були хлопчяча та дівчача роздягальні. Ми зайшли в дівчачу роздягальню. Я одягнула свій спортивний костюм та поклала речі. В мене був новий костюм, тому всі дівчата, крім Інги його зацінили! Так пройшли цілих 7 уроків, ми з Софією зараз йдемо на 8 урок. Ми зайшли в кабінет нашої класної керівнички. Вона сиділа за столом. Ми поставили з Софією рюкзаки на парти та почали все з них витягати! На парті у нас лежала одна, моя електронна книжка, 2 пенали, 2 щоденники та 2 зошити. Почався урок.... 15 хвилин уроку.... І тут до нашого класу входить наш директор та зауч. Ми - цілим класом встаємо та вітаємось, навіть Інга суюзволила встати, вона ніколи не віталась з вчителями не те щоб вставати. І тут переговоривши з нашою класною керівничкою, директор повернувся до нашого класу. І сказав: - Софія! Відразу 3 Софій відповіли: - ПРОШУ!!! - Я до Манько! Це моє прізвище. Тому я встала. - Софіє, як ти вважаєш, хто у вашому класі найспортивніший? - Я думаю, що це я, Софія Прилуцька, Ання Сидоряк, Дмитро Никитенко, Влад Стець, Михайло Британ. - А я?! - ображено сказав Іван, його прізвище Юзьків. - Нууууу.......не знаю. Ну добре і ти! - Добре, всі названі підуть в табір на виживання. - Стоп, а як це?! Вони не будуть вчитись, а ми будемо тут відсиджуватись? - сказала пирхаючи Мелася. - Ні, вони будуть вчитись! У них будуть комп'ютери на які ми будемо відсилати їм пояснення та домашнє завдання! - пояснила нашій Меласі директор. - Так, названі діти, збирайте речі та щоб о 18:30 були біля входу до школи. Про табір в мене нічого не питайте, я не знаю, що це за табір. Тільки знаю, що він дуже небезпечний!!! Так по домах, а всі решта продовжуйте навчання! До побачення! Вибачте, що перервала урок! І ще раз до побачення! Софія недавно переселилась у будинок навпроти мого. Я зібрала валізу:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Вона досить велика. І ще я взяла свій маленький рюкзак і поставила в нього пляшку води, маленьку пачку крекеру, гроші, телефон, навушники, колонку я поставила в валізу, селфі палку та чехли і підставки під них. Я поставила в валізу також подушку під шию, щоб мати її в автобусі. Ще я взяла багато одягу ніби їхала на рік і кожного дня мала виступ, тобто мала одягнути кожного дня щось нове та так само з косметикою. Я вийшла з під'їзду, внизу мене вже чекала Софія і ми сіли на таксі і поїхали до школи. Біля входу вже були всі і навіть автобус, я подивилась на телефон там було 18:50, я вибачилась, що змусила всіх чекати, мене на щастя вибачилися і ми сіли в автобусик, він був маленький та чорний. Я звичайно сіла з Софією. У ньому був телевізор та туалет. Лунала музика. Я витягнула подушку і Софія зробила те саме, у неї була схожа подушка. Ми подивилась один на одного і засміялись. На мій телефон подзвонила мама і запитала чи ми уже їдемо, я відповіла, що так. Мама побажала нам гарної дороги і я сказала, що її дуже люблю і передзвоню, коли приїду, бо тут погано тяне зв'язок. По дорозі нам сказали, що в тому таборі є WI-FI. Всі дуже зраділи з цього приводу. Хто ж не любить безкоштовний інтернет?! Думаю ніхто!
Вам подобається, як я пишу?! Далі буде цікаво! А вам не цікаво, що це за табір на виживання?! Ставте зірочки та підписуйтесь на мене!!!
