Хлопці на Софіїному ДН дістались до алкоголю і пробухали цілу ніч. Нормальні, звісно, цього не робили і на наступний день прийшли до школи, а всі решта тільки вдень повернулись додому! Наступного дня нам оголосили, що ми йдемо в похід. І на цьому ми пішли додому збирати речі, мені якщо чесно не хотілось йти, бо ще станеться, як минулого разу, але Софія мене вмовила, і як це їй так вдається?! Не знаю, вона така.... Я вирішила, що знову візьму таку саму валізу і одяг! Ну і звичайно взяла косметику! Надворі мене вже чекала Софія!!! Вигляд у неї був дуже щасливий🙌😆😍😜😝🙆😸😺😃! Ххххмммм....цікаво-цікаво...
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Мені захотілось зробити кльове фото, тому я побігла швидко додому, взяла швидкозмиваючі мілки та пофарбувалась. Тримайте результат:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Мені виглядало круто та й Софія зацінила. Я маю багато таких мілків, тому я взяла по 2 кожного кольору. Я по 3 мілка кожного кольору купую щомісяця і дуже рідко використовую, а мільки НЕодноразові! Ми замовили таксі, я взяла паро дуже цікавих книжок на 500 сторінок з дрібним шрифтом та без малюнків! А все решта як минулого разу. Ми приїхали до входу до школи, таксист нас підвіз за півціни. У мене було дивне відчуття. Пахло небезпекою або чимось фальшивим... Я відчувала, що скоро станеться якась біда. Тому постановила собі, що буду всюди ьез винятку обережною та обачною, ну і звичайно красивою😜! Хі-хі.... Ну все. Ми сіли з Софією разом, ззаду - Іван та Аня, за ними Михайло з Дімою, а за ними Влад з Інгою, його заставила наша класна керівичка з нею сісти. Він не хотів, але мусив... Ми мали їхати в підземелля. Але автобус нас підвіз не під самий вхід, а трішки далі, тому ми трішки пройшлись. Всеодно корисно. Річ у тім, що це підземелля закинуте, але ми взяли екскурсовода, щоб він показав нам три ближніх тунель, тому що дальше він нічого не знає! Ще він сказав, що далі закинуте підземелля повне пасток та небезпек, які там хтось зробив. На наш час, хто це робив не відомо, тільки ми знаємо, що це було ще до нашої ери! Ми пройшли два тунелі... Вони не були страшні, все що я можу сказати про них, це: - що тут всюди позамітано, немає жодного пилу; - ці два тунелі однакові і просто темні та в них нічого немає. Михайло запропонував піти нам в наступний тунель без екскурсовода. Ми підтримали цю ідею. Ми повернули, але як виявилось, це був не той тунель в який ми мали йти зі всім нашим класом, я це зрозуміла тому що тут було неприбрано! І тут зі всіх усюд позбігались щурі, павуки та таргани. Аааааааа...... Я їх страшено боялась, тому побігла навмання, а всі решта стрімко побігли за мною. Аж тут я зрозуміла: МИ ЗАБЛУКАЛИ!!! Знову продовження табору, хоча ні, в таборі ми могли бігти прямо та прямо і кудись вийти, а тут всюди пастки та ще й ця будівля закинута. Я заплакала! Чому я пішла в цю поїздку, я була зла на Софію через те, що вона мене вмовила поїхати в поїздку та на Михайла, який повів нас сюди, та водночас і розбита горем. Тому я встала з землі і пішла в інший коридор! Я пішла розглядаючи стіни з малюнками. Напевно це малюнки древніх людей, а точно я згадала, так, це малюнки древніх людей, ми це вчили на Історії в школі! Аж тут під моїми ногоами щось тріснуло і я впала...
