2

17 2 0
                                    

Зранку мені прийшов лист де буде відбуватися моє посвячення. Це оказалось Лунний холм. В нас може бути 4 варіанти де буде відбуватись посвячення.1. Лунний холм.2. Піщані рівнини.3. Ліс Ліан. І останнє 4. Трав'янистий луг. Як на мене то найкраще місце це Лунний холм. Я хвилювалася настільки що не могла навіть думати про щось інше. І хвилювалася недарма адже під час посвячення в кожного змінюється зовнішність інколи дається якась тварина вона називається спутник вона захищає тебе і ніколи не покидає і саме важливе дар. Дар дається під час посвячення. Буває сильний дар буває слабкий. Після посвячення нас жде 3 місяця курсів адаптації. На цих курсах нас навчають управлять своїм даром. Настав час посвячення на холмі було з три десятки людей. Кожному дали свій номер. Мені попався номер 24. Першим пішов якийсь хлопець на зріст трохи вищій за мене з чорним волоссям і зеленими очима. Він ввійшов у ворота перевтілення і вийшов звідти вже зовсім іншим. Біле волосся карі очі великий на зріст. Він вийшов неодин а зі спутником це оказався маленький щюр. Мені аж стало гидко а якщо мені попадеться якийсь щур в спутники це буде жах. Ну ось настала моя черга я ввійшла і все навколо мене засяяло коли я вийшла то зрозуміла що біля моєї ноги треться велетенська кішка з зеленими очима я зразу зрозуміла це мій спутни. Хотяб це втішало. Але мене хвилювало не це. Мене найбільше хвилювало який в мене дар. І тут я зрозуміла що з моїх рук виходе вогонь а все навколо палає. Водна відьма відразу зуміла потушить пожежу. А я була налякана але водночас і щаслива дар вогню. Я стояла і не могла повірити що в мене і справді дар вогню. Потім мені піднесли дзеркало щоб я подивилась на свою зовнішнісь. Я подивилася туди і звідти на мене дивилася дівчина доволі гарна з ярко оранжевими волосами блакитними очима. Я оказалась висока та струнка. Додому я шла щаслива як ніколи а поряд тихо шла моя спутниця я вирішила назвати її Ліссою. Це ім'я їй дуже пасувало. Дома мене зустріли щасливі батьки. Вони одразу і не впізнали мене. Але потім все-таки зрозуміли що це я. І почали невпинно вітати мене. Ми з мамою почали збирати речі завтра мене в дорогу на курси адаптації. Мене могли відправити на любу базу в нас їх було вдосталь. Але я так заморилась після посвячення що відразу лягла спати.

Две Стихиї Воєдини.( Огонь І Вода)❤️Where stories live. Discover now