Пройшов уже цілий тиждень як я з дітьми дома,нас забрав Паша.Охорону він поставив повсьому будинку.Алекс кожен день приходить до нас,але його навіть на подвіря не пускають.Да я знаю що погано вчинила,але ж я його не кохаю,і ці погрози не дають мені спокою,постійно думаю про це.
Маленьких карапузиків я дуже сильно люблю і довго без них не можу.Діти дуже різні по характеру.Аліска дуже спокійна дівчинка і схожа на мене,а Ілюша навпаки схожий на Пашу і постійно вередує.
Сьогодні я думаю піти пройтися по магазинах,але знаючи Пашу то він приставить до мене ціле стадо охоронців.Думаю що це все скоро закінчиться і я зможу спокійно жити із дітьми і коханим.
Спочатку я пішла в ZARA і купила класну сукнюПотім я забігла ще в PRADA і Gucci але там мені нічого не сподобалося.По дорозі додому я заїхала в кафе і сіла за столик.Біля мене стояло два охоронці.Я заказала Апельсиновий сік і десерт,щось солоденького захотілося.Аж тут я почула два постріли,крики людей і великий шум,я швидко обернулася і побачила Алекса з пістолетом,який швидким ходом йшов до мене.Я швидко подзвонила Пашові і почала плакати,аж тут мене Алекс хапнув за руку і повів в сторону дверей,я впиралася як могла.
-Алекс пусти-почала просити я
-Ти будеш тільки моя
-Ти збожеволів?Відпусти.Я ніколи твоєю не буду я кохаю Пашу.-після цих слів я відчула сильний біль в животі і впала без свідомості на підлогу.
Проснулася я уже рано в лікарні і біля мене сидів Паша.-Кохана ти себе добре почуваєш?
-Так,усе добре.А що сталося?
-У тебе почалася кровотеча і лікарі ледве тебе врятували.
-А Алекс?
-Його затримала поліція
-А як ти опинився в тому кафе?
-Коли ти подзвонила до мене,почала плакати і кричати то я зразу зрозумів що з тобою щось сталося і подивився твоє місце знаходження і зразу побіг до тебе.
-Ти що слідкуєш за мною?
-Так,але ж це добре.Якби я не слідкував то Алекс міг тебе забрати в такому стані і не відомо щоб з тобою сталося.
-Дякую коханий,але в нас є ще одна проблема
-Яка сонечко?
-Я ще досі одружина з тим психом.
-Недумай про це,я все вирішу,а зараз відпочивай і вечері я тебе заберу додому
-Добре,чекаю коханий-Паша мене поцілував і пішов.
Цілий день я нудилася в тій лікарні і незнала чим зайнятися і дуже чекала вечора щоб поїхати уже до своїх маленьких кнопочок,бо дуже скучила за ними.
Лікарі мені недозволяються зараз багато ходити,тому я мусила цілий день лежати і чекати Пашу.Коли він приїхав то я дуже зраділа і швидко зібралася.Як тільки ми приїхали додому,то я зразу пішла в кімнату до маленьких,вони спали і я сіла біля них й теж заснула.______________________________________
Усім привіт.
Вибачте за те що так довго не писала,просто немала часу,але обіцяю що тепер частини будуть виходити частіше.
Дякую усім хто читає.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Як це сталося?
RomansaМене звати Діана,мені 15 років.Навчаюся я у 9 класі,у мене багато друзів,тому часу на навчання у мене немає,на школу я ще з 7 класу забила.Недавнощо я розійшлася з своїм хлопцем Еріком,він зануда ще та,чесно,то я з ним почала мутити лише тому,що він...