Les Lettres à la Pute de Kazakhstan de Paris

Лист VI : Отець Дімітрій

"Ra-Ra-Rasputin
Russia's greatest slut machine"

Boney M's misheard lyrics

"Но, для меня славянский это всегда был русский, а русский - значит хорошо!", приблизно такою була рефлексія Отця Дімітрія на війну Росії з Україну. Добре, я розумію коли щось подібне кажуть люди, що більшу частину життя прожили у Радянському Союзі та в них тепер розрив шаблону, або ті хто знаходяться під постійним впливом Кісєльов ТБ, але почути таке від людини, котра все життя живе в незалежній Україні як й ти - це дивно. Але чим більше думаю про наше з Отцем Дімітрієм спілкування, що тривало більше десяти років, починаю більше розуміти як ми прийшло до "славянский = русский".

Отець Дімітрій прийшов до нашої школи у п'ятому класі. Чомусь спочатку всі гадали, що Отець Дімітрій брат нашого колишнього однокласника Антона, який прославився тим, що був дурним та усім дівчатам пропонував потрахатися. Ні, Отець Дімітрій не був братом Антона, але ще ніколи здогадки В класу не були так близькі до істини.

Ну, прийшов собі Отець Дімітрій до нашого класу й прийшов. Я особливої уваги йому не приділяв. Але він опинився в одній групі з англійської зі мною, тобто англійську він знав файно. Як пізніше виявилося, щодо словникового запасу - то була правда. Англійською він говорив так наче каші в рот набрав, та його перекази текстів швидко починали нагадувати проповіді священників де кожне слово стає непізнаваним. Спочатку мені здавалося, що то тільки я не можу зрозуміти англійської Отця Дімітрія, але американець якого мій друг дістав в барі з проханнями "куд ю спік віз мі фор інгліш практіс" дав мені зрозуміти, що проблема не в мені. З рештою "інгліш практіс" перетворилося на мою першу перекладацьку практику, бо кожне речення з англійською Отця Дімітрія мені доводилося перекладати на американську англійську, щоб наш співрозмовник розумів про що йде мова.

Але жодних натяків на дружбу з Отцем Дімітрієм не було аж до сьомого класу. Я дружив з одним Жєнєю, він з іншим. І якось так сталося, що обидва Жені грали в одну комп'ютерну гру. Отець Дімітрій в цю гру ще не грав, а я завжди вважав, що життя є найбільш цікавою грою з тих, що людині можуть бути запропоновані. І от Женя з Женєю почали говорити про ту гру, а так як ми з Отцем Дімітрієм були не в матеріалі, ми почали говорити про щось своє.

Потім ми почали бачитися частіше. Отець Дімітрій мені показував своє улюблене аніме, а я давав йому послухати мої улюблені пісні. Пам'ятаю, в нас з часом з'явилася традиція, нажертися, та почати співати "American Life" Мадонни. Байдуже де ми були, в нього вдома чи в мене, чи то взагалі на вулиці. Що дев'ятикласнику напитися? Двох пляшок "Чернігівського Світлого" і ти готовий співати пісні Мадонни на вулиці.