Секретна розмова

104 11 3
                                    

Одже настав день вечірки. Всі сходилися до нашого будинку. Не всі мої друзі знаходили спільну мову з друзями Мартіна. Але це не заважало їм розважатись. Лунала музика і було темно. Всі танцювали і я відчула, що хтось постійно ходить у мене за спиною. Я вирішила піти на вулицю, де нікого не було і постать пішла за мною.

Я різко розвернулася і побачила друга Мартіна- Кевіна. Він високий, мав світло-русе волосся і карі очі.
-Чому ти за мною ходиш?-різко спитала я.
-Хотів познайомитись.
-Ти прекрасно знаєш моє ім'я.
-Я знаю. Але ти мого не знаєш.
-Ти ходив до нас у гості і ми сім'ями гуляли. Я знаю, що ти Кевін.
-От і добре. Не хочеш...
Не встиг він договорити, як Мартін вибіг надвір і покликав Кевіна. Я вирішила трохи посидіти надворі з надією, що він повернеться. Але замість Кевіна до мене прийшли мої подруги.
-Чого одна тут сидиш?
-Чи чекаєш на когось?
З підозріло-веселим лицем спитали вони.
-Ні на кого я не чекаю. Просто музика дуже голосна, от і вирішила дати трохи розслабитись вухам.
-Ну добре- сказали вони і пішли.

Тим часом я побачила Кевіна та Мартіна на задньому дворі. Марті був стривожений і я вирішила трохи підсухати їхню розмову.

-Кевін, не треба.
-Але чому?
-Я ж попросив тебе.
-А давай продовжимо нашу суперечку.
-Ні!
-Що, сумніваєшся в своїх силах?
-ДОБРЕ!- 👿
- У нас є місяць.
І я почала втікати, бо хлопці розходились.
Я пішла до себе в кімнату і почала думати.
-Я зовсім заплуталась... Але я все одно всзаплуталась

Скоріше став зірочку.  👇І я обов'язково почитаю твою історію. 😉

Пригоди ЕміліWhere stories live. Discover now