- Скажи щось
Сонце вже давно зайшло за свій обрій. Вуличний ліхтар - єдине, що давало мені змогу роздивитись все довкола. Хоча сильна злива все рівно закривала весь вигляд за вікном.
Він сидів поруч зі мною, весь такий холодний, але водночас, такий теплий. Ми тримали відстань, але ніяка відстань не дасть мені забути його тепло.
Ми промокли від дощу, але нам вже було все рівно. На даний момент, це було останнє, що нас турбувало.
- Будь ласка, не мовчи
- Що ти хочеш почути?- тремлячим голосом сказала я
Відповідь на це запитання не знав ні він, ні я. Або просто не хотіли знати. Запитання було лише одне
- Це кінець?- запитав він, міцніше стиснувши кермо
Ми сиділи в його машині на околиці міста. Поруч з якимось лісом чи полем. Я вже навіть не пам'ятаю, хоча весь час дивилась лише у вікно.
Скільки спогадів пов'язано з цією машиною. Як він мене щодня забирав з університету, аби побачити зайвий раз. Як він щоразу злився коли я брала каву всередину, але однієї посмішки вистачало на те щоб злість в його очах вмить перетворилась на спокій.
- Пообіцяй мені, що наша історія назавжди залишиться у наших серцях. Обіцяй, що не забудеш,-недочекавшись моєї відповіді, промовив він.
- Ти ж знаєш, що не забуду
Ми ще посиділи так хвилин 20 і поїхали вперед, а наше кохання - назад
***
Минув не один рік після того як я попрощалась з ним. Мені вже не так боляче. Я вже відпустила його зі своєї голови. Єдине місце де він досі ховається це моє серце. Він засів десь там глибоко-глибоко, і як би сильно я не намагалась, не можу його позбутись. Я повернулась туди. На то саме місце де ми сидячи в його машині, провели останню мить разом. Я приходжу сюди часто. Просто так. Для того щоб подумати, згадати, обміркувати як ми могли б вийти з тієї ситуації по-іншому. Разом.
Уявляю щоб було б, якби я тоді вимкнула свою гордість та пробачила. Але ж ні.
Він колись мені в жарт сказав: «Твоя гордість колись завдасть тобі болю»
Так і сталось.
Вдома на мене чекає моя сім'я. Мій чоловік і донька. Моя маленька донечка. Єдине моє щастя. Моя копія.
Він завжди казав, що хоче доньку з моїми очима і моїм носиком. Так і сталось.
Якийсь дивний звук долинувся позаду мене. Машина. Він.
Він проїхав повз мене і обернувся. В машині був він сам. Він затримав свій погляд на мені. Це було даремно. Цей раз це був дійсно кінець
***
«На околиці місто знайдено два трупа: чоловік і жінка. Чоловік загинув внаслідок аварії. Причина смерті жінки невідома. Їхні імена поки що не розголошуються»
