Мистецтво Меча Онлайн [Том 1]

Глава 3

"Дінь Дінь!" - рознісся раптом гучний дзвін ніби дзвіночка, а може, набатного дзвону. Ми з Кляйном підскочили на місці від несподіванки.

- Ай! .. - Що це ?! - вигукнули ми одночасно і втупилися один на одного розширеними очима.

Кожен з нас опинився всередині синього світлового стовпа. По той бік цієї синьої вуалі картинка лугу розпливалася перед очима все сильніше.

Я зустрічав таке кілька разів під час бета-тесту. Це був "Телепорт", що включається спеціальним предметом. У мене при собі необхідного предмета не було, та й команду відповідну я не вигукував. Може, оператори вирішили телепортувати нас?Якщо так, чому нас про це навіть не попередили?

Поки мої думки так ось скакали, світло навколо мене запульсувало сильніше, а потім все зникло.

Потім синє світло поступово згасло, і я знову міг бачити навколишній світ. Ось тільки це вже не був залитий західним світлом луг.

Широка, мощена каменем дорога. Середньовічного виду вулички з ліхтарями по краях і здоровенний палац, що випускає темне сяйво далеко попереду.

Це була початкова точка гри, центральна площа Початкового Міста.

Я глянув на Кляйна, що стояв з роззявленим ротом поруч зі мною. Потім на метушливий натовп навколо нас.

Судячи із зовнішнього вигляду цього уйміща приголомшливо красивих людей, які рясніють різними спорядженням і кольором волосся, це були, без сумніву, такі ж гравці, як і я. Тут було кілька тисяч, можливо навіть десять тисяч. Судячи з усього, всіх, хто залогінився в гру, тільки що насильно переправили на центральну площу.

Протягом декількох секунд усі оглядалися, не промовляючи ні слова.

Потім то тут, то там почалися перешіптування і бурмотіння. Вони ставали все голосніше.

- Що відбувається?