Людська кров дорожча за все

Зустріч

Вітер колише гілки дерев, за вікном чорна темрява, холоднеча, а Костя і зараз сидить, роблячи довгу й нудну доповідь. Але зосім скоро він її закінчить, вдінеться тепліше, адже зараз осінь і піде додому.

Голод, голод, жага людської крові, не давали дівчині жити, а точніше існувати. Тому вона звичним для цього часом, вночі, побігла на полювання за новою жертвою.
Вона пробігла по вилицях сонного міста і опинилася у великому, звичайно безлюдному, парку. І тут Анна почула чіїсь кроки, хтось наближався до неї. Але кроки були голосні і зовсім не обережні. Тому вона зрозуміла що це всього лише людина, яка затрималася десь і йде додому, вона вже більше ніколи туди не повернеться.
Анна блискавкою шмигнула на дерево, так щоб її не помітила раніше ніж це потрібно.