-Хто ти?
-Ми сороко зустрінемося тільки зачекай.
-Стій!
-Давай ставай тобі треба до школи.
-Стоп! Це був сон? Но хто ця людина?...
-Мам, я пішла, пока
-Пока
-Так що це була за людина ніяк не силу забути цей сон
-Ей про що таке думаєш?
-Тьфу! Міша! Можеш не лякати так?!
-Ну добре добре, ти чому така зла?
-Я не зла просто задумалася а ти мене налякав!
-Ну вибач я не хотів
-Ага, давай скоріше зараз урок буде
Почалися уроки но Ніка ніяк не могла забути той сон все думала що це могло означати
-Може це якийсь вищий сон?... А може і ні? Вже голова болить через те
-Ніка, може ти нам повтореш що я казав?
-*А він як все хоче висміяти мене* А може вони чули що ви кажете навіщо мені повторювати?
-А може вони не почули?
-Ви вчитель і це ваша робота пояснювати учням тему а не мені
-Ніка! Яке ти маєш право так говорити до мене?!
-За
Продзвонів дзвінок на перерву
-Я з тобою потім поговорю!
Вчитель вийшов з класу і голосно закрив за собою двері весь клас почав дивитися на Ніка з дивовижним обличчям знаючи те що любий учень який проявить не повагу до цього вчителя буде мати великі неприємності. Ніка взяла і вийшла з класу до неї підбіг Міша і почав розпитувати про те шо було в них на уроці тому що це все було чуть до сосіднього класу
-Артур Левович знову хотів мене висміяти перед класом но я не стерпіла і він почав кричати на мене ще чуть він би вдарив мене
-Він но недавно прийшов до школи і його вже всі учні бояться, і вот мені інтерес но чому він тебе так не любить?
-Я б сама хотіла знати якщо чесно...
-Ну добре давай вже урок потім зустрінемося до речі він має в мене зараз урок
-А ну що удачі тобі
-Дякую тобі теж
-Ахах
Урок я Ніки як лютий урок алгебри проходви скучно ще спеціально вона взяла і сіла на задню парту коло вінка там був дуже красивий вид но тут вона замітила що Артур Левович кудась пішов її це здалося дивним і вона випрочилася з класу і побігла за ним щоб подивитися що він там забув він ж мав урок, вона пішла на те місце куда де бачила його і замітила його вона пішла за ним і в останню мить вона змогла сховатися за дерево щоб він не замітив її
-*Так це якось дивно і страшно в водночас*
Він пішов в закинутий будинок коло школи, но її стало страшно і вона повернулася назад і вирішила що після школи підуть тута ще Ніка хотіла взяти з собою Міша но зрозуміла що він не просто тута пішов і це може бути не безпечно і не хотіла щоб її друг ризикував.
-Треба повернутися назад на крок по вчитель замутить що мене довго нема і це може спалити мій план. Хотя, стоп! Я бачила похоже лице як в Артура Левовича... В мене вже голова болить від всіх цих роздумів
-Ти шо тут робиш?
-*Ой Артур Левович..* Мені сьогодні дали записку і сказали щоб я сюда прийшла в 10:00 ну я бачу що ніхто не пришов це була просто жарт
-Ти мене за дурака тримаєш?
-Я? Вас? Ні, ви що? Я серйозно це кажу хочете не вірте хочете вірте це не мої проблеми