-Ви були ще щось сказали?
-Ні, тобі причулося давай йти скоро буде темніти
-А ну добре..
Вона вийшла з класу і точно зрозуміла що з ним щось не так, хммм, Міша на мене так і не почекав! Хай потім скаже щоб я на нього чекала! Але мені якось скучно і страшно йти одній... Ну і що що страшно? Це не так далеко йти, пффф, хотя стоп! Я чую що взіда мене хтось йде як страшно! Зараз головне не показувати вигляд що я замітила що в заді мне хтось йде! Треба прискороти рух.. Хотя нє! Він може зрозуміти що я його замітила і опернутися тоже не можна коли ця людина переслідує мене вона то означає що вона хоче може знати де я живу тій люлину не треба знати...
Ніка стала і обернулася назад і вона замітила що нікого нема
-Пф, напевно мені причулося
Голосно сказавше це вона почала сміятися
-І вообще як там можна настрашитися? Ахахах!
-Бууу!
-Ааааа!!!
-Ти чому так кричиш?
-Міша!!! Як так можна можна лякати людей?!?
-Да заспокойся! Чому ти так розкричалася?
-Тому що страшно!!
-Добре, добре заспокойся
-Ти якийсь не нормальний!!!
-А ти якась псіхована що так розкричалася!
-Давай не кричати по вже темно і люди будуть здивлятися
-Ти сама почала перша
-А ти мене налякав! Ну все давай додому
Вони йшли мовчки Міша підвів Ніку додому і попрощався і південній до себе додому
-Він якийсь дивний зараз... Може я його обідила?.. Треба буде попросити пробачення.. Мааам, я в дома
-О, привіт, ти де так довго була? Давай я вже приготувала вечерю
-В школі затримали, ураа, я так їсти хочу
-Ахах, давай разтягайся
-Добре, добре
Ніка зкинувши куртку пішла до кухні
-Ммм, так смачно пахне
-Давай сідай підна ти моя навіть нічого не їла напевно що ти така голодна
-Я просто нічого не хотіла
Промовивши це дівчина сіла зі стіл почавши їсти
-До речі...
-Що таее мама?
-Мені треба буде поїхати на тиждень
-Знову?..
-Вибач но мені треба це дуже важлива робота і коли я її виконаю я буду цілий місяць вільна.. Ну? Ти не проти?
-Я не проти і ще коли и цілий місяць будеш вільна це чудово... Тільки в мене якесь погане передчуття..
-Да не переживай, добре?
-Постараюсь...
-Я йду збиратися
-Ага..
-Ну не обіжайся
-Я не обіжайся
Ніка стала зі стола і пішла до кімнати зайшовши до своєї кімнати вона тихо заплакала
