-Ну добре будемо рахувати що я повірив тобі
-Я вас не заставляю вірити що хочете робіть, ну а я пішла в мене зараз урок буде кінчатися і я не хочу щоб хтось замінив що мене вже так довго нема і вообще чому вас не було на уроці?
-Я був на
Ніка перервала Артура
-Я була зайшла на початку уроку до класу в якому вас мусив бути урок і вас там не було перед тим як прийди сюда я знову прийшла була до вашого класу і мені сказали що вас не було, тепер питання де ви були?
-А ти хто така щоб я пояснювався перед тобою!?
-Людина! І не кричіть на мене! Ясно?!
-Ти! Я.. Я.. Я не знаю що зроблю томі потім! Ти будеш жаліти що звязалася в це! Ясно?!
-Подивися, і ще!
-?
-Я нікого не боюся! І тебе тим більше! Зрозумів? Щоб ти там не казав мені все одно я це не всі!
-Ахахаха, подивимся вот подивимся що ти будеш казати коли тобі буде страшно навіть слово сказати!
-Такого ніколи не буде!
-Ніхто не знає майбутнього тим більше ти.
-І то правда, но ти не забудь те що щоб ти там не робив я ніколи не буду боятися тебе
Вони стояли ще хвилину і Ніка взяла і пішла залишивши Артура одного
-А вона не настільки просто як здається
Ніка йшла вся зла і думала як було б добре коли його не було і він пішов з їхньої школи хоть вона сказала що не боїться його її все одно стало сиарщно тому що ніхто не знає що він серйозно може зробити
-*Точно! Урок зараз закінчиться і в мене будуть великі проблеми! Придурок той не нормальний!
Дівчина бігом за бігла до класу
-Вибачте що мене так довго не було я може все пояснити!
-Юна леді, я відпустив вас на 5 хвилин а всі не було 10, де ви були весь цей час?
-Я все зможу пояснити ви тільки мене вислухайте!
-Я нічого не хочу чути! До директора!
-О, що це за крики?
-Артур Левович, вона прогуляла урок
-Я не прогуляла!
-Тихо, вона ж була на уроці?
-Так, но потім вона вийшла і її не було 10 хвилин
-Ну і що що не було? Може її треба було срочно кудась піти?
-І куда? В неї урок а про щось інше буде думати на перерві
-Це я її закликав, вона теми не розуміла і так не маю часу її пояснити вот і закликав ви ідеально знаєте те що я весь час в роботі
-Так, на цей раз ти викуртилася!
-Добре, добре
Артур тоже хотів вийди вслід за вичителем Алгебри коли Ніка взяла його за рукав я подякувала він посміхнувся її і пішов собі дальше
-*Чому він за такий короткий час став такий добрим? Він точно який не нормальний*
Пройшли всі уроки і Ніка ніяк не могла перестати думати про нього, вона вже збиралася йти додому у коли до неї прийшов Артур зі словами
-Я знаю куда ти хочеш йти раджу навіть ніс туда не показувати а то дуже пожалієш
-Про що це ви?
-Ти ідеально знаєш про що я говорю
-Я не знвю про що ви говорити но зробимо вигляд що я все поняла, добре? *Але стоп, звідки він це може знати? І ніби таким добрим став що заступився за мене а тут вже майже не кричить на мене він точно якийсь не нормальний*
-Не роби з себе дуру ти знаєш про що я говорю
-Давайте просто забудемо це все я вже так змучилася це все вислуховувати
-Давай..
-Ну що до зустрічі вам
-Тобі теж.... Роз..
-Що?
-Що таке?
