Коти Вояки: Під впливом ночі

Глава 1

У табір забігла Листоплеса за нею зайшов Вогнезор спираючись на плече Вивіркострибки а за ними понуривши голову брів Ожинокіготь . Листоплеса завела Вогнезора в своє кубло а Ожинокіготь застрибнув на кам'яний насип
- нехай усі коти здатні спіймати собі здобич зберуться під кам'яним насипом на віче клану!
Та закликати усіх не було потреби , коти й так вже сиділи навкруги насипу.
-Сьогодні Вогнезор потрапив у лисячий капкан і втратив життя -коти вражено загули а Ожинокіготь підняв хвіст скликаючи до тиші - Саме тому він ввів правило що новаки яким не виповнилось вісім повень не мають права покидати табір без наставників, хоча до сих пір в нас немає новаків я хочу розповісти вам чудову новину ... Вивіркострибка чекае від мене кошенят!!!
Табір розірвало вітаннями й вигуками подиву й лише Золошуб дивився на Ожинокіготя зпепеляючим поглядом .
Після цього Ожинокіготь зістрибнув з насипу й попрямував до Вогнезора.
-Листоплесо як він?
-Добре, йди я огляну тебе
Ожинокіготь підійшов показуючи глибоку рану на плечі -Шулікокриг постарався на славу .
- сиди тут я зараз принесу нагідки й павутиння а ти поки вилижи добре рану
Раптом Листоплеса впала й почала звиватись у судомах
-Листоплесо!!! -й тут все закінчилось так раптово як і почалось
-Ожинокігтю ! Мені треба до місяце ставу !
-Що сталось?- промовив Вогнезор який прокинувся від шуму-Листоплесо тобі було видіння від зореклану ?
-так!
-добре йди тільки нехай Ожинокіготь тебе проводить ,бо після сьогоднішніх подій краще не ризикувати
-добре Вогнезоре , я повернусь як тільки зможу.
***
- Ми майже прийшли-лапи Листоплесої саднили а дихання повністю збилось і ось вони добігли до стежки яка прямує до місяце ставу , їй у ніздрі вдарив різкий запах річкового й вітряного кланів - схоже я не одна отримала повідомлення від зореклану
-Я почекаю тут доки ти не прийдеш , якщо ти не повернешся до світанку пійду за допомогою. Домовились?-Листоплеса на хвилину замислилась потім стверджуючи хитнула головою й побігла далі
Біля озера на неї вже чекали інші медикоти а за нею біг папоротехмар
-Привіт !-сказала Мільгокрила
Листоплеса дуже здивувалась адже та не вірить у зореклан
-П-привіт
-Давайте може нарешті дізнаємося що від нас хоче зореклан?
-Звичайно ,пробач Дрібнохмаре .
Медикоти підійшли до місяце ставу , Листоплеса доторкнулась носом води і її вже звично захлеснуло холодом
Відкрила очі вона на сонячній галявині в угіддях зореклану
-Вітаю люба!
-Плямодистко!
- Не добрі часи настануть для кланів
-Що?! А як же "перш ніж настане мир кров пролле кров і озеро стане багряним"? Пророцтво хіба не здійснилось?
-Здійснилось.Та морок ховається у самих серцях кланів , та зараз не про це , люба вітаємо від усього зоряного клану , бо може це й проти вояцького правильника та потім вони спасуть усі клани!
-Що?! Що ти кажеш?
-Люба! Да тиж вагітна !
Листоплеса остовпіла , невже це може бути правда? Вона вагітна від Воронокрила , вона медикішка! Вона вагітна від кота з іншого клану!
-А що мені сказати батьку , що СКАЗАТИ БАТЬКУ?!
-Не хвилюйся усе добре , що було сказано долею того не відвернеш ,ти повинна бути сильною , ми усі тобі допоможемо
-Дякую Плямолисько -Листоплеса була вражена,налякана але одночасно така щаслива! Адже сам зореклан сказав що вона повинна мати кошенят!!!
-Лише одне, ти повинна або перейти до вітряного клану або нехай Воронокрил перейде до твого
-Д-добре
Раптом усе потемніло і Плямолистка зловісним голосом проказала "Доки все тихо та ніч закриє зорі і сніг покриє землю і лише крига спасе"