Хто ти?

3

    Сівши напроти один одного вони собі п'ють чай, але мовчать. Але ця тишина така нагнітаюча, що аж противно від неї. Чіміну це набридло:

- Слухай, можливо, ти поділишся зі мною тим, що в тебе на душі, можливо, легше так буде?- але марні справи.

   Чонгук не відповідає. Просидівши 10 хвилин у нагнітаючій тишині, Чонгук нахмурює брови і піднімає погляд на рижика. Краще б він не бачив його погляд.
  В чорних очах відображається біль, вони тоскують, у них страх, у них сум і горе. Як ота пташечка, що загубилася і полетіла шукати тепло. У Чіміна аж крає серце від такого брюнета. Його очі, що колись дивилася в душу зараз дивляться крізь неї. У них з кожною секундою стає пусто. Пустота. Маленьке сонечко в очах гасне, бо ніхто не заповнить ту біль.

-Чімін. Подзвони моєму батькові і скажи, що я завтра їду в Пусан. Я хочу, щоб там поховали мою маму

-Гаразд. А наскільки ти їдеш?

-Скажеш Тихьону і викладачам, що на тиждень. Я потім приїду

-А ти зможеш сам?

Не відповідаючи на це питання Чонгук встав зі столу і пішов у свою кімнату збирати речі.

****
   Цілий тиждень немає брюнета. Чімін закрив всі сесії до нового року. Взагалі він поринувся в науку, що здивувало його команду. Просто Чімін не мав чим займатися. У клуб йому не хотілося і взагалі бути у компанії, хоча деколи зустрічався з Техьоном, щоб запитати, як брюнет. Бо Чімін переживає. Дивно це. Він не навидить Чонгука, тож якого хрєна він хвилюється? Якщо він просто не переносив його присутність, а зараз хоче його поскоріше побачити? Так треба отямитися. Просто в той день він був схожий на побитого маленького котика, який немає підтримки. Оченята так мило дивилися, але дуже сумні. Не хочеться бачити такого брюнета, хочеться, щоб він став, яким колись був.
   Зараз уже вівторок і за 20 хвилин почнеться пара іноземної мови. Зайшовши у клас він сів, як завжди на передостанню парту.

Побачивши Техьона він йому головою кивнув у знак вітання, а той також. Приготувавшись до пари він задумався про своє, поки не відчинилися двері і не заходить хлопець у вже не чорному пальті, а в темно синьому, взутий в білі красовки від філа і із розстібнутого пальта видінються сині джинси і в них заправлена насичена зелена більш до салатового кольору сорочка. Та що про його стиль блять. Зайшовши він мило усміхнувся і його темні карі очі були наповнені життям.
Всі почали шептати і присвистувати на скільки помінявся він, але в хорошу сторону, зараз всі б до нього дівчата прибігли. Та що тут дівчата навіть і хлопці, зокрема і Чімін. Він дивиться на Чонгука завороженим поглядом. Настільки він красивий, його очі стоп...його очі трохи підведені підвоткою? Блять...дуже гарний. Про що ти думаєш Пак Чімін?