Не розкритий секрет омег

7 глава

Чімін вбігає в хату підскокуючи, а Тєхен хмурий за Чіміном заходить, але намагається посміхатися, щоби не показувати всю ту біль, яка болить в глубині серця.

Тєхен: Чімін чому ти такий веселий? Невже ти цьому всьому радієш???!

Чімін зупиняється і дивиться на Тєхена:
А щось сталося?

Тєхен: а...ти не знаєш ще...
Чімін: Що не знаю?!!!

Тєхен мовчить і іде в гостьову

Чімін: Єй!!! Чого я незнаю?!!!!
Юнгі: Чімін іди сюди... Мені потрібно з тобою поговорити...

Чімін підходить до Юнгі і починає слухати його. Юнгі поки розказує починає трястись і плакати. Чімін на це все дивиться своїми очима і незнає що робити бігти, вдаряти Юнгі, плакати...

Юнгі: я зроблю так як скажеш ти мені плювати на батька...
Чімін вже хотів розплакатися і кинутись в обійми Юнгі але він каже: ясно — серьезно??!! Просто ясно??!! Видимо Чімін вірив Юнгі, а в той же час і ні...

Юнгі: що мені робити?—з заплаканими очима питається
Чімін: Погоджуйся — холодно з розбитим сердцем каже Пак
Юнгі: Ти впевнений...?
Чімін: Так...
Юнгі: я не хочу зробити тобі боляче...

Чімін посміхається дуже болісною посмішкою, що аж в Юнгі пішов морозець по шкірі. Він ще ніколи так не посміхався....

Чімін: Ти не зробив мені боляче. Я все розумію...
Юнгі: ти знову мені брешеш...
Чімін: я сказав ЩО ТИ НЕ ЗРОБИВ МЕНІ БОЛЯЧЕ! — Починає на все горло кричати Чімін.
Юнгі обнімає Чімку і каже:
Я з Чоном вийдемо за них але будем жити з вами... ми до них за весь рік ні на крок не підійдем ми будемо тільки з вами, як тільки ми з ними розведемся то поженимся на вас. Домовилися?...
Чімін: Угу... Пішли спати...
Юнгі: Пішли...
Чімін: Тєхен, я не зможу з тобою пограти в шахмати, сорі, в інший раз — крикнув Чімін, і побіг в кімнату
Тєхен: Ладно...

Юнгі зразу відрубився а ось Пак ні. Він всю ніч лежав і обдумував чи бреше Юнгі чи ні...  Так же само і Тєхен, Чонгук заснув а Тєхен ні.

----------------------------------------------------

На наступний день

Потрібно було вже йти в школу, вихідні ж мають таку змогу - швидко скінчатись...

Юнгі: ми нині не йдем в школу ми їдем до нашого батька, обговоримо все і може він ще передумає...

Чімін і Тєхен в один голос:
Добре...

Вони поїхали в призначений час до батька Чона і Міна.