Після оголошення вершника, я побачив як здійнявся великий гавлт і серед всього шуму був чутний тріск полотна. Мене підхопило течією натовпу яка поволокла мене до майже знищеного портрета. Я вхопився заліплено за край того, що лишилось від полотна, та відірвав його. Коли я викотився з натовпу в подертому та закривавленому одязі, побачив як пожилі жінки розглядали клаптики полотна, а чоловіки трощили раму. Опам'ятавшись я не почув, що мені сказав Грігсбі, й не стримуючи сліз побіг геть. Не озираючись і затиснувши в руці відірваний мною клаптик Джоконди, я біг по розбитії бомбами дорозі в поле.
Перебрівши струмок я побіг далі, й перед заходом сонця дістався до маленького селища. Перейшовши селище близько дев'ятої години, я дістався до зруйнованої ферми де в половині вцілілої вежі жила моя сім'я. Прошмигнувши тихень в двері я ліг до долу. Мене тихо покликала мати, а потім гримнув батько який побачив, що я прийшов пізно. Батько з братом штовхнувши мене пішли спати. Через півгодини розвернувши клаптик я побачив при місячному світлі посмішку. Вона була настільки чарівна, що після того як я її сховав і заснув вона все ще показувалася перед мною.
ВИ ЧИТАЄТЕ
зарубіжна література
Aléatoireдомашнє завдання. Цей твір був створений з ціллю виконання завдань з Зарубіжної літератури на дистанційному навчанні. Дякую за те, що ви його читаєте. Всім добре закінчити навчальний рік, й не хворійте.ฅ^•ﻌ•^ฅ Грищенко Ярослава 6-А клас.
