Ґолантдін Невра ще чує слабкий галас Всесвіту серед уламків катастрофи, коли Радники Руху, Князі Великої Реконструкції та Герої Вільного Спротиву - усі одразу бажають стратити її за зраду. Триває довга війна, вона має тікати. А голос незнайомця заявився водночас зі щоночними кошмарами. Він, де б вона тепер не рятувалася від смерті, завжди шепоче, наче солодке закляття: «Тепер ти вільно літаєш.». Та Ґолантдін розуміє: вона без кінця падає, немовби гравітації для неї більше не існує.