Я  практикуюча психологиня. Я створюю світи, де мовчання звучить голосніше слів, а емоції мають форму води - вони огортають, тягнуть глибше і залишають слід. Моє письмо - це поєднання тонкої емоційності, складних внутрішніх конфліктів і метафор, що оживають на сторінках.

Я пишу для тих, хто губив себе й шукав точку відліку. Для тих, хто ночами вдивляється в екран, бо серце не вміщується у тіло. Для тих, хто хоче дихати між рядками.

🧠 Як психолог, я відчуваю людей глибше, ніж слова. Це дозволяє мені створювати персонажів, що не просто діють - вони живуть, проживають травми, розмірковують над власними межами, помиляються і вчаться бути. У моїх історіях кожен сюжет - це маленька терапія.

🏴‍☠️ Мене захоплює ізоляція як стан. Постапокаліптичні світи, кораблі посеред нескінченного океану, руїни цивілізації - усе це лише декорації для головного: пошуку людяності, світла, себе.

💬 Для тебе, читачу - Залишайся, якщо шукаєш історії, що не кричать, а шепочуть. - Пиши коментарі - бо це як пульс історії, і я відчуваю кожен його удар. - Не соромся питати, ділитися думками, відчуттями. Історії живуть завдяки взаємодії. - Можеш бути собою. Я пишу саме для таких.

✨ Поради для читача

Читай повільно. Мої історії - не для пробігання, а для переживання.

Якщо щось у сюжеті здається незрозумілим - можливо, це саме те, що варто відчути, а не пояснити.

Втома, смуток, спокій, надія - усе це частини тексту. Вони не випадкові.

Діалог між тобою і твором - головний рушій. Я тут, щоб почути тебе.

📚 Якщо залишишся - я розповім тобі історію. Ту, яку поки що не чув.