На дзьоб
Енеки-бенеки, їли вареники (з вишнями)
Багато хто з вас хочаб раз в житті використовував лічилки чи то на екзаменах, чи в повсякденному житті. Коли важко обрати якусь річ — це один з кращих методів вирішення складної ситуації. В дитинстві ми грали квача та рахували різні лічилки аби визначити хто водить. Але скільки саме українських лічилок ви знаєте?
Часто українці і не здогадуються про різноманіття подібних віршиків й натомість використовують кальку з російської або ж зовсім переходять на язік, щоб порахувати.
Тож, щоб надалі лічилочки звучали рідною мовою, пропоную вам освоїти декілька цікавих:
•••
Гулі, гулі -
такі очі,
як моргулі.
чинки, чинки -
такі очі,
як мисчинки,
чата, чата -
такі очі,
як горщата.
•••
Попіл, попіл, попільниця,
а де ж наша зозулиця?
Понад морем літала,
сивим оком кивала.
А ти, киве, не кивай,
а ти з города втікай.
•••
Тута баба ворожила -
кусок сала положила,
Тут воно є,
щастя моє.
(Така смішнява, клас. )
•••
Іде коза рогата,
веде діток, кошлата.
А хто козу туркне,
того коза штурхне.
•••
Ниточка, голочка,
Синя соколочка,
Щука, карась,
А ти убирайсь.
(Про щуку карась завжди знав, але насправді не повністю. Також останній рядочок звучав як "гра почалась".)
•••
Джміль, оса та бджілка -
От і вся лічилка.
(По факту.)
А які лічилки знаєте ви? Пишіть в коментарях!
©Оскі #мак
