-Так , ми згодні розповісти чому сюди прийшли.
- З нетерпінням чекаю вашої розповіді , голубчики,- лагідно говорила жінка.
Луї і Дейв переглянулися і підбадьоруючи кивнули. Луї почав перший:
- Ми прийщли до тебе з метою запросити на зустріч з нашим босом.
-Ось як. Це цікаво...Продовжуй.
- Його цілей ми не знаємо. Він лиш наказав передати місце і час зустрічі.Місце : вул.23 , дата - 30 травня , час- 19:00.
- Тобто завтра уввечері. Ну що ж , я приймаю запрошення. Але все одно ви будете під охороною в цьому підвалі до того моменту, коли я повернуся з зустрічі. Подивимося ,що хоче від мене "Чорний ворон", - її очу аж заіскрилися від цікавості.
Далі вів Дейв:
-Ще одне. Візьміть з собою по більше людей. Мені здається ,наш бос задумав щось недобре.
-Чому я маю тобі вірити?
- Він так уже багато людей погубив. Я сам був свідком. Найбагатших людей жорстоко вбивали. Ви можете не вірити, але на кону стоїть ваше життя,- дуже впевнено застерігав Дейв.
Було видно ,що жінка напружилась. Слова чоловіка подіяли на неї.
-Вам принесуть їжу завтра ввечері,- це останнє ,що вона сказала перед тим як вийти з підвалу.
Наступного дня
-Луї , ти вирішив ,що залишаєшся жити тут? Тобі настільки подобається цей сирий підвал?-Дейв уже близько півгодини намагався розбудити свого друга.
Нарешті йому вдалося витягнути Луї зі сну. Сонне обличчя було неймовірно милим ,але їх чекала втеча із цього жахливого місця.
Згідно плану охорони мало поменшати. Так і сталося , біля входу у підвал стояло всього 2 охоронці . Вони були сонними і втомленими.
- Дейв, а удача вирішила до нас повернутися. Дивись ,які вони стомлені. З ними розібратися буде простіше простого.
- Це не означає ,що утекти звідси стане простіше. Надворі ще з десяток охоронців і біля воріт 4-5.
- Звідки ти знаєш все це?
-Поки ти там висипався ,я говорив з нашими охоронцями. Вийшло заговорити їх і вивідати всю потрібну інформацію,- чоловік завжди спокійно і з мудрістю ставився до всього. Здавалося Луї і Дейв "люди з різних планет". Всі їхні знайомі дивувалися як вони стали ліпшими друзями. Але вони стали найкращими напарниками в організації. Багато колег запитували чому начальник поставив їх разом. А він лиш казав:
- Тільки діамант може відточити діамант.
17:53
- Дейве, нам уже пора.
- Звісно , зараз через 7 хвилин нам повинні принести вечерю і ми скористаємося цим.
Ось, уже відчиняються двері ...Дейв і Луї наносять удар й охоронці опиняються на підлозі.Вони виходять із підвалу , піймаються сходами, ідуть через вузькі коридори. Все підозріло просувається дуже добре, занадто добре. В маєтку надзвичайно тихо , так ніби час зупинився і ніхто з тут проживаючих людей не може ворухнутися і промовити хоча б одне слово. Друзі вже бачуть вхідні двері, як тут з-за повороту виходить....
Вони не могли повірити своїм очам. але це було насправді. Це був їх начальник.
- Дозвольте запитати ,що ви чорт забирай робите в маєтку найвпливовішої людини і нашої колеги Мері Паркінсон. Та ще й додумалися сказати їй ,що я запросив її на зустріч. Ви розумієте , що я можу з вами зробити за такі поступки?- гнівно , з осудом говорив він
- Ми все прекрасно розуміємо,але позвольте сказати причину наших дій,- як завжди всякі переговори вів Луї.
-Це вже я послухаю в своєму кабінеті , а зараз Мері має на свій погляд вибрати покарання для вас, - начальник був безжалісним і чоловіки зрозуміли ,що легко їм не буде.
Мері зайшла до свого дому з таким виразом обличчя , ніби нічого не сталося і загаворила своїм найсолодшим голосочком:
- Ну чого ж ти ? Яке покарання? Я їх відпускаю зі спокійною душею. Все ж таки якби не вони ми б не зустрілися , любий колего.
- Ніколи не розумів твоїх намірів ,Мері. Але завжди поважав і поважаю твій вибір,- Луї і дейв перший раз чули ,щоб їх бос говорив такі слова про жінку.
- А ви ,- показав він на них,- за мною в наш штаб.
