Огірковий бог

Пролог

"Ми живемо у світі з великою кількістю найрізноманітніших релігій. Одні беруть початок з давніх часів та мають багатьох прихильників, інші ж виродилися, поступившись місцем більш популяризованим. Та є і такі течії, що згуртовують навколо себе дуже невелику кількість віруючих, однак це все одно дає підстави долучити їх до загального числа релігій."

Пальці, що друкували текст, завмерли над клавіатурою. Її стукіт змінився на ледь чутний звук маленького вентилятора, що стояв поряд з комп'ютером. Втомлено зітхнувши, хлопець відкинувся на спинку крісла, зарившись руками у волосся середньої довжини. В іншому випадку він не став би терпіти спеку і сходив до перукаря, проте у гаманці красномовно гуляв вітер, до того ж одна дівчина колись сказала, що така зачіска йому більше личить, ніж коротке волосся.

Він написав всього лиш три речення в своєму рефераті, а відчував таке знесилення, наче провів за цією справою цілий день. Чому взагалі, вступивши на факультет інформаційних технологій, він мав вивчати таку дисципліну як "богослів'я"?

Найкращий відпочинок - зміна діяльності, тож вже через п'ять хвилин пара чорних шльопанців з трьома білими смугами на кожному з них шелестіла по одній з нічим не примітних вуличок Сеулу до найближчого магазину. Окрім цього власник взуття був одягнений в оверсайз футболку блідо-оливкового кольору та чорні бавовняні штани з великою кількістю ремінців і кишень.

- Хайшень, ти чому так пізно? - здивовано вигукнула жіночка середніх років, що сиділа за прилавком, читаючи черговий з фентезі-романів, без яких вона, здавалося, не могла уявити свого життя. Особливо гострою була потреба в них під час нічної робочої зміни в магазинчику, куди і зайшов втомлений від пятихвилинного клацання по клавіатурі студент.

- Та от, захотілося провітритися, а разом з тим і чогось смачненького, - привітно посміхнувшись, відповів Хайшень. Він був добре знайомий з продавчинею, навіть вважав її кимось на кшталт друга, великою кількістю яких похизуватися не міг.

Чи то через лінощі, чи через небажання вибиратися з дому, його коло спілкування по суті обмежувалося університетськими приятелями, з якими хлопець поза межами учбового закладу не пересікався навіть випадково. Проте це не завадило іншим наліпити на нього ярлик більш-менш популярної людини.