В обіймах демона

Надворі

Він обійшов машину і відкрив двері зі сторони пасажирського сидіння, простягнувши дівчині руку як справжній чоловік. Вона як вчепилася у його ліву руку, вилазячи з машини, так й не відпускала її нескінченною дорогою до під'їзду, довжиною десь так метрів із десять. Йшла вона дуже невпевнено, як канатоходець-початківець на великій висоті й без жодної страховки. Зробивши крок, Ольга зупинялася та відновлювала рівновагу, хоча якого дідька її взагалі-то втрачати, міцно тримаючись за свого супутника? До того ж кроки вона робила зовсім коротесенькі, неначе навмисно тягнула час. Проте Влад заспокоював себе, мовляв, дівка тільки-но повернулася з того світу, а на додаток ще стоїть пекельна спека, отже, вона має повне право перебувати у шоці та невпевнено ходити, хитаючись, мов Пізанська вежа.

Ледь дошкандибавши до лавки біля під'їзду, точніше, до руїн лавки, бо в неї залишилася лише одна дошка з колишніх п'яти, а спинка знищена вщент, Ольга зі стогоном рухнула на цю єдину дошку. На стомленому обличчі дівчини було написано, що їй до вподоби цей сумлінно запльований лушпинням сємок, бичками та одноразовими шприцами прихисток для стражденних душ, і до перших морозів вона його не покине. Навіть не поворушиться. Тим більше, лавка у тіні. Влад чекав, що вона відразу розпочне шукати сигарети, яких в неї вже не було – впали у Дніпро разом із запальничкою, буває. Але ні, жодних спроб пошуків, жодних прохань до нього. Чому вона не хоче покурити? На мосту смолила впевнено, одну за одною без перерви. Дивно.

Але у будь-якому разі треба негайно йти далі, бо йому ще не вистачало гучного скандалу від бабок-сусідок, для яких кожна дівчина шльондра або повія, а кожний хлопець, і він, Влад, теж – затятий наркоман. Скандалити вони вміють краще, ніж навіть депутати Верховної Ради. Поки що бабок надворі нема, але вони мають бридку властивість з'являтися миттєво та ще й у найнезручніший момент. Дівку треба якось поторопити.

- На цій лавці ти збереш собі на дупу стільки заноз, що потім ніхто не відрізнить дупу від дикобраза, - попередив він.

- Байдуже, - мляво відповіла Ольга. – Мені тут зручно. Будь-які занози кращі, ніж ти.

- Бачу, пташечка вмостилася у гніздечку, знесла яйця та буде їх висиджувати.

- Із задоволенням знесла б яйця. Тобі. Вщент.

- Для цього тобі спершу потрібно відірвати дупу від лавки.