Repetere

2786 рік, федерація Аларіс.

Безшумно від'їхали двері й у кімнату зайшов худорлявий чоловік. Мужнє обличчя, коротка зачіска, він ніби щойно зійшов з постера, що рекламує новий голофільм. Лише біло-помаранчева форма видавала в ньому працівника наукової станції.

- Тато! - скрикнув радісно хлопчик. Він вже готувався до сну й не очікував візиту батька. Сьогодні другий день тернія, тобто, робоча зміна закінчилася б далеко опівночі.

- Привіт, малий! - відгукнувся чоловік, підхоплюючи дитину на руки.

- Тебе відпустили раніше? - малі рученята охопили шию дорослого.

- Ага, Тіто дав дозвіл. Мама ще не прийшла?

- Ні, ще на третій палубі, - сумно відповів хлопчик.

- Третя... це там, де торговий корабель прийняли?

- Ага, але після піратів від нього мало що лишилося...

- Звідки знаєш?

- Та вся мережа вже знає. І мама встигла розповісти. Ще й нашого меддроїда забрала. Казала, що власних, з медкорпусу, може й не вистачити.

- Вся - не вся, а от твій батько не в курсі, - відповів чоловік, опускаючи сина на розстелене ліжко.

Підкорюючись командам нейромережі, запрацювали системи розумного дому. Світло у кімнаті почало згасати, лишаючи лише черговий, блідий вогник під керамопластиком стелі. Стиха заграла заспокійлива музика. В повітрі кімнати відчувся тонкий аромат трави "тха". Дивним чином, вона мала заспокійливу дію на центральну нервову систему. І це було єдине, що могла експортувати до Федерації планета Ліоан.

- Тато, ти ж розповіси мені оповідку на ніч?

- Ну, коли я так вдало прийшов, то певно, що розкажу. Яку ти бажаєш? - чоловік присів у магнітне крісло, що висіло поряд з ліжком. У приміщення безшумно в'їхав малий дроїд. Маніпулятори тримали тацю з гарячою кавою. Чоловік із вдячністю прийняв кружку та примружив від задоволення очі, зробивши невеличкий ковток.

- Про живий корабель, - позіхнув хлопчик, ховаючись під ковдрою.

- Ну, тоді слухай. Колись, давним-давно, жив собі хлопчик...

***

Все почалося з закордонної поїздки. Фірма, на якій він працював технологом по виробництву сублімованих раціонів, отримала замовлення із Мексики. Досить прибуткове, що і стало причиною відрядження. В той, 2075 рік, людство вичерпало відновлювальний ресурс планети. На стільки, що довелося ставити харчову промисловість не просто на виробничі колії, а на гіпертунельні шляхи розвитку. Сублімати, концентрати та харчові замінники стали порятунком від тотального голоду. При низькій ціні, хімія повноцінно задовольняла потреби організму. І от, відрядження.