Глава 4

35 4 0
                                    

           Тигролап проснувся від голосного нявкоту cизого кота, який штовхав новака лапою.
-Вже треба вставати - промовив він - сьгодні у нас довга подорож.
-Добре, вже встаю - нявкнув новак і встав із землі.
Коли Тигролап вийшов із кубла, до нього підійшла бежева кішка, і сказала:
-Коли ти прийдеш до свого Клану то передай вітання Бурохвосту, він мій двоюрідний брат, добре?
-Добре, Бурохвіст - мій батько.
-То ти ще й мій племінник? Оце так несподіванка!
-Радий познайомитися з тіткою, але вже мушу йти, щоб за дня добратися до табору. Бувате!
-Бувай! Вітання батькові!
           Коли Тигролапу з Річковусом треба було вже йти з табору, вони попрощалися з котами Клану Скелястих Пагорбів, і пішли...

***
           У Клані Нічного Лісу посіялась тривога. Де ж міг подітися Тигролап? Провідник Клану Фазанозір запевняв всіх, що все буде добре, хоч сам і не був в цьому впевнений. Стоячи під Високим Дубом, він сказав до воєводи Сизоперого:
-Організуй патрулі на пошуки Тигролапа. Я переживаю за новака.
-Добре, зараз попрошу Малиновусу повести патруль.

***
           Коти все йшли і йшли. Вже настав час лягати спати, але Тигролап з Річковусом ніяк не могли знайти прихисток. Раптом новак скрикнув:
-Ось тут буде ідеальне місце для сну!
-А й справді! Давай тут і заночуємо!  - сказав Річковус
Вояк уже заснув, проте Тигролап чомусь не міг заснути. Він ліг на лівий бік, дивлячись на ліс, і думав, що він скаже Фазанозору і рідним, коли прийде додому. Він ще раз обернувся, скрутився клубочком, і заснув.

***
           На галявині лежали двоє котів. Один з них був сизий, а один - рудий. Навколо починали розпускатися бруньки на кущах ожини. Раптом між кущів пробігла миша, зачепившись за хвіст одного з котів. Кіт миттю встав і прикінчив мишу одним швидким рухом.
-Є! - сказав він. Від його нявкоту проснувся інший кіт, який невдоволено нявкнув і сказав:
-Річковусе, будь ласка, тихіше!
-Та добре, добре. - відповів йому Річковус - До речі, нам вже треба йти. - Сизий кіт звівся на лапи.
-То ходімо - сказав Тигролап - нам вже немає сенсу тут бути.
           Річковус і Тигролап пішли. Коти йшли цілий день, коли новак побачив на горизонті обриси рідного табору. Коли вони з вояком Клану Скелястих Пагорбів вже підійшли до табору, Річковус сказав:
-Бувай! Мені вже треба повертатись до Клану. Надіюсь, ми ще зустрінемось!
-Бувай! Обов'язково зустрінемось!- відповів Тигролап і пішов до свого табору...

Зоря ТигроштормаWhere stories live. Discover now