Ведені війною

Запис перший. Шляхами півночі

Стільки років підготовки не можуть пройти дарма!

Бріла Фід

Широкий тракт плавно вигинався, гублячись десь вдалині. Лише десь там, майже у самого обрію, він нарешті робив поворот. Тракт не обіцяв чогось особливого чи цікавого мандрівникам, які йому довірилися. Ані зараз, ані за цим далеким поворотом. Досить одноманітний і сумний пейзаж кам'янистих рівнин — таке видовище не надто надихало. Особливо ранньою весною, коли сніг навколо тракту тільки-тільки почав сходити. Погляд подорожніх чіплявся тільки за припорошені дорожнім пилом кучугури, з яких проглядалися відполіровані вітрами валуни та голі, тими ж вітрами покручені дерева.

Якщо подивитися на карту, то, здавалося б, по дорозі з Морела в Фестрон по ліву руку майже весь час має відкриватися вид на океан, що омиває землі Хартілону. Насправді ж із гловного тракту океан видно лише на одному короткому відрізку, вже майже біля Фестрона.

Саме на карту і збирався дивитися самотній вершник, що кутався в щільний дорожній плащ. Трохи незграбно він дістав зі сідлової сумки карту і шматочок вугілля. Щільні шкіряні рукавички не сприяють спритності рухів, але натомість відмінно захищають від пронизливих вітрів. Тому вершник не збирався знімати їх до найближчої таверни.

Розкотивши сувій карти на шиї коня, вершник швидко зробив на ній вугіллям кілька позначок і згорнув назад. Якби хтось сторонній міг побачити цю карту, він би дуже здивувався. Досить детальна карта півночі Імперії Кетанії рясніла безліччю позначень, які не використовуються в картографії. Крапки, рисочки і нерівні кола густо спліталися, перекриваючи собою загальноприйняті позначення. Розібратися в цьому нагромадженні символів було би не найпростішим завданням.

Скручену карту вершник поспіхом сховав назад. Беззвучно лаючись, він воював із неслухняною застібкою на сідловій сумці. Нарешті все зайняло свої місця: карта — в сумці, а ремінець застібки — в пряжці.

Вершник поправив крислатого капелюха, що трохи збився, та перевірив, чи не розв'язується намотаний на обличчя шарф. Потім взяв у руки вудила і вдарив коня п'ятами по боках. Час їхати далі. Попереду ще кілька зупинок на таких же одноманітних ділянках тракту. І лише після них — довгоочікуване тепло таверни.