Остання пелюстка🥀

Вечір

Свято добігало кінця. Ми з Кірою вийшли на балкон, хлопці були у вітальні.
- Ну як сподобалась моя ідея з "танцем"? - ну як завжди.
- Ти це серйозно? - після нашого "вибуху" сміху у дверях з'явилась чиясь тінь.
- Ну тоді я піду, треба буде ще прибрати все внизу. - і ця тінь була Ваніна. Він увійшов на балкон, та майже не звернувши уваги на мене, очима шукав щось в небі.
- Тобі подобаються зорі? - ніколи не думала, що почую це від нього.
- Вони прекрасні.
- Я люблю їх, вони вміють вислуховувати. - він посміхнувся в небо. Це була найпрекрасніша усмішка яку я тільки бічила.