Спроба кохання

2 Глава

Люба сиділа і насолоджувалась ванільним, з крупинками шоколада морозевом. Їла, вона його рідко, тільки в ті моменти коли вона дуже зла. Тільки тоді, вона дозволяє купити собі смачний, но дуже колорійний ділікатес. Коли був ще жив Іван Володимирович, вони по суботах разом ходили в кафітерій, і насолоджуватись одним і тим же морозевом. Свого батька, Люба кохала більше за інших, проводила завжди з ним вільні часи. Коли рано в ранці її  прокинула мама, вона була вражена. Мама дуже рідко їй звонила, могла позвонити лише один раз за рік. Коли подруга взяла трубку, тьотя Віта розказала що її тато загинув. Слабке сердце у нього було, його рідні завжди казали що потрібно зробити перевірку, а він завжди відмовлявся. Казав що "Навіщо вона мені, без неї все буде добре. Я живучий". Ось тобі і живучий. Після його смерті, вона довго не хотіла не ским розмовляти, весь час сиділа у себе в квартирі і не розмовляла. Коли ми прийшли з Богданою подивитися як вона там, вона перед самим носом закрила двері. Сказавши що все добре у неї. Одного разу, від того що вона довгий час не розмовляла, у неї зник голос. Но він тут же відновився, коли ми витягли її на фистиваль аніме в Японію. На останні гроші купили квиток і политіли. Було класно, завжди буду згадувати ті чарівні моменти.

Сьогодні з ранку Любі на телефон пришло повідомлення. Вона тоді сиділа в аудиторії, в університеті, їй було скучно, не було з ким поділитись новинами. Її єдина подруга яка пішла в один і той самий університет поїхала відпочивати в Маямі, а її залишила саму. Друга подруга з ними не пішла на переводчика, пішла на витиринара. Софії університет находиться майже на другій частині міста,подруги зустрічались тільки в вихідні. Повідомлення яке прийшло до неї вивіло її із транса, вона хотіла побити рикорд і не миргати пять минуту. Схопивши свій мобільний телефон, вона з цікавість глянула хто їй написав. Прочитавши його вона не зразу зрозуміла що відправник повідомлення має наувазі. І тому перечитала знову.

13:45  @busya_mriyi
Я знаю що мій котик з тобою мерзота зустрічається, він мені зраджує з тобою. Будь доброю дівчинкою, іди до своїх свинів, в сило. Він мій, тобі тільки потрібні гроші, но заповни тільки я дізнаюсь що він знову з тобою зустрівся я тобі всі коси повисьмикою.

Якщо чесно їй це зовсім не понравилось. Якась незнайомка, нізтого-нівсього  почала писати угрози, так вона зрозуміла що із-за якогось хлопця, но якого іменно? У Люби на даний час було троє, і всі по розповідями були холостяки. Отже, якщо їй написала одна із цих самих хлопців дівчина,значить її хтось конкретно підставив, не розпопів про дувчину з  якою зустрічається. А ще їй не сподобалось, як ця дівчина насміхалася з неї, назвала силючкою і мерзотою. Так, вона справді до вісімнадцяти років жила в селі. Но ніякого права обзивати її вона не мала. Розізлившись вона виключив телефон з грохотом кинула на стіл і викладач тут же подивився на неї. Пробігся по журналу очима він запросив іти відповідати її.

****
Коли вона сиділа уже в кафе, вона дуже злилася на всіх і на все. За те що чіясь із трьох її хлопців баба загордилася і глянула на неї з висока. Дурний викладач англійського викликав відповідати, хоча вона була не всамому доброму стані. Тому вона коли всі вийшли з аудиторії з викладачем, зашла і намастила стілець супер клеєм. Так, вона розуміла що вчинок дитячий,но всеодно вона хотіла помститися йому.

Згаджувавши хто міг із хлопців мати дівчину, вона розглядала кафе, хоча вона в ньому була і не раз. Чорні столи із дерева, такіж самі стільці. На столах серветниця, маленька ваза з однією квіткою. З тюльпаном. Сіль і цукор. Дерев'яна і згнивша від старості підлога. Кондиціонери, які добре виконували свою роботу. Вона сиділа в залі, кухню вона не бачила,наперно нічим не відрізняється від інших кафе в місті. Сиділа вона коло вихода і біля вікна. На дверях висіла табличка з надписом "Open,а на другій стороні " Closed".

Згадавши що Вася, той самий один із трьох її хлопців. Поводився дуже дивно, коли вони в останній раз бачились йому хтось позвонив. Відійшовши від Люби на пару метрів, вона всеж чучуть почула. Він говорив що зараз їде на мийку, а потім додому. По цій розмові можна було подумати що він розмовляв з мамою, або з другом. Но їй і вголову не приходило що це могла дзвонити його дівчина. Хоча  доказів не вистачає, може йому і справді дзвонив друг, або хто небуть, крім дівчини. Рішивши перевірити чи правда у нього хтось є, вона вирішила йому подзвонити. Довго не брав трубку,а під кінець всеж взяв. В динаміка почувся лагідний голос Васі, но їй чомусь було гидко його чути. Може із-за того що він з неї зробив коханку? Хоча це ще було не підтверджено.

-Люб? Привіт, як ти? Я вже скучив. - Ось що вона почула він нього.

-Вася я знаю що у тебе є дівчина. - Тут він не одразу відповів, напевно шукав що сказати. Вона дивлячись в вікно де проходили багато людей, нечайно замітила моденького хлопця, може такого як вона, може дорослішого. Він був гарним, темні- каштанові коси, сірі очі. Мускулисте тіло, через рубашку виднілося рельєфний прес. Було відчуття що він зійшов з обложки журнала про мафію.

-Ти про що? У мене нема дівчини крім тебе. Ти у мене одна єдина. Я сподівався що ти не будеш як всі інші мене звинувачувати в зраді.

-Мені сьогодні писала твоя дівчина, казала щоб я не лізла до тебе. Невже насправді хотів з мене зробити коханку? - Говоривши в трубку, вона наблюдала за незнаккомцем. В її голосі чулося відраза до Васі.

-Люб, вона так дівчина на одну ніч. Я можу її кинути, хоч я зроблю все що ти захочиш. - Козел, користується дівчинами на право і на ліво. Якщо він так з нею обійшовся, значить і знею таке саме зробить.

-Я хочу щоб ти удалив мій номир, і забув про мене. Ти мені гадкий, і передай саоїй дівчині що вона сама  силючка. - І кинула трубку. Вирішив написати ще двоїм, що вона їх кидає. Заплативши за морозиво, Люба пішла до Соні. Шкода що коли вона виходила того незнайомця уже небуло.