Чімін тобі кінець!

Лей

Розе встала в 7 ранку, і почала помалу збиратися.
- Мам ти не бачила мою сумку?
-У вітальні на дивані.
- Дякую! Ой я вже запізнююся, пака мам!- Розе чмокнула маму в щічку, і вийшла з квартири.

               В університеті
Коли Розе прийшла в універ дзвінка на урок ще не було, зате її чекала Сань Цянь.
- Розе нарешті! Через п'ять хвилин урок, ти де ходиш?!- подруги обнялися. 
- Я трохи запізнилася) Ідемо в кабінет.
- Ідем.

Коли вони прийшли в кабінет сіли за парти, Розе оглянула очима клас, в надії побачити Чіміна і його друзів, але їх там не було. Дівчина посумніла, і це помітила її подруга.
- Що таке?
- Ем... ні-ні все ок. А ти не знаєш чи буде Чімін?
-Цього ніхто незнає. Він ходить на уроки коли йому схочеться. А чому цікавшся? Закохалася?
- Ще чого! Ніколи!!! Він нахальний татів синок, який думає що якщо в нього є гроші, то він король! В нього взагалі хтось закоханий!?- з обуренням сказала Розе.
- Ти.- підколола її Сань Цянь.- ну і ще, всі дівчати в цій школі.
- Я НЕ....!!!!- Розе невстигла договорити як в клас зайшов учитель.

Після урокі Розе побігла на дах, а Сань Цянь у столову.
Прибігши дівчина не побачила нікого.
- Цікаво де Лей. Еххх...- вона сіла на коробки.
І тут заді неї пронісся голос.
- Мене шукаєш?- Розе різко обернулася, і побачила Лея.
- Ой! Привіт. Я... ем.. просто мені..
Хлопеці підійшов, і нахилився над губами дівчини. Вони були так  близько один до одного, що Розе чула його дихання на своїй шиї і вище.
- Що трбі від мене треба?- запитав він дивлячись їй в очі.
- Я хотіла...