Пісдя уроків Розе попрощалася з Сань Цянь, і пішла на місце зустрічі з Чіміном. Прийшовши туди вона побачила всіх. Чімін чекав на неї. Коли дівчина підійшла до хлопців ті усміхнулися до неї, лише Чімін залишався без емоцій на лиці. - Привіт!- привіталася Розе, і усміхнулася. - У тебе ніяких планів на вихідні?- запитав Чімін, підійшовши до дівчини впритик. - Н-ні. - Тоді сідай в машину. - Нащо? Що вам від мене треба?! - Не бійся нас, ми хороші хлопці!- усміхнувшись сказав Техьон. - Всі дівчата мріють прокататися з нами, а ти ось так хвилюєшся.- ухмильнувся сказав Лей. - Я не всі!- обурено сказала вона.- і взагалі куди ми поїдимо??Я не хочу. - Сідай! Ми лише покатаємося!- сказав Чімін, і відкрив двері машини переднього сидіння. - Гаразд... Коли всі сіли в машину Чімін сів за кермо. І вони рушили. Приїхали вони під вечір. Зупинилися біля двоповерхового будинку з видом на велике озеро.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- Куди це ми приїхали?- запитала Розе. - Будинок біля озера. Він мій, тож вічувай себе як дома.- сказав Чімін і пішов паркувати машину, а Техьон взяв Розе за руку і повів в будинок. Потім зайшли Лей і Чімін. -Твоя кімната на другому поверсі, я проведу.- сказав Чімін і взяв мене за руку повів у кімнату. - У мене не має речей. І на скільки ми тут? А батьки?- Роза хвилювалася. - В кімнаті всі потрібні речі. З батьками я домовився. Іди і відпочивай. Ми лише на вихідні. - Дякую. Але чому я? - Той платок багато значить для мене! Дякую що повернула його мені. - Та нема за що. І Чімін закрив двері.
