Розділ 1

35 1 0
                                    

Сьогодні настала моя черга. Конверт кольору вугілля, що стискався під тривожною тяжкістю моїх тонких пальців, виявився саме тим, що століттями чекали покоління моєї родини. Захід, на який скликається лише знать. Запрошення було опечатане срібним місяцем, знаком урочистої події. Рікмани кожні півстоліття беруться за бал, який щоразу викликає світові обговорення. Проте найстрашніша тут невідомість. Ніхто не знає, чого очікувати від цієї гучної події. Поколінням, яким випала честь там бути, заборонялося говорити про те, що сталося навіть з вірним подружжям. Хтось дотримав слова, хтось ні, а для нашої родини таємниця особняка Рікманів залишилася загадкою. Багато років тому моя кілька разів прабабуся була там. Після цього в неї налагодилося безліч зв'язків зі світовою аристократією, що за всіх часів вважалося добрим показником важливості персони.

Місце, де дається вечір, у народі вже давно прозвали Темним проголошенням. Вже тоді оточуючі вірили, що там твориться щось недобре. Але єдине, що відомо про ці заходи — один із гостей не вийде з маєтку в здоровому глузді. Якщо вийде взагалі. Що випаде з милості долі.

Кожне зібрання проходить при світлі повного місяця, що надає ще більше містики цій ночі.

Бал у Темному проголошенні, завжди був честю від якої не можна відмовитися, але водночас і страхом, який іноді супроводжувався молитвами. Відмова не може бути прийнята з буденною легкістю. Оскільки це закритий захід, і з усієї аристократії цього півстоліття вибирають саме тебе до двадцяти запрошених гостей, серед тих, хто все ж таки відвідає захід є незворотня клятва обірвати всі ділові відносини з гостем, що не прибув. Найчастіше ти й сам не знаєш із ким фірма у співпраці, тому дрібні підприємства можуть бути підпорядковані великій фірмі гостя. Так що відмова принесе значно більше клопоту і не тільки тобі, а й усій родині. Це єдине із внутрішнього устрою заходу, що можна і потрібно розповідати майбутнім поколінням.

Думки надто заполонили голову, і я не помітила, як зім'яла тонкий папір. Крізь нього неважко було побачити вміст, незважаючи на темний відтінок конверта. Організатори ніби хотіли навести страх і хвилювання навіть через ще не розпаковане послання.

Я розкрила конверт і на чорному, ніби вимазаному сажею пергаменті, білими витончено завитими літерами виводилися рядки запрошення.

Гостюючи у божевілляWhere stories live. Discover now