На межі з минулим

7

Я більше не можу так! Я схожу з розуму! Ще одна зустріч з ним вб'є мене! Стук у двері, в квартиру заходе детектор охорони.
- Міс з вами все добре?
- Де ви були?
- Ми щойно приїхали! Ми були в офісі містера Бруно! Він поручив нам охороняти вас!
- Так займайтесь будь ласка цим краще!
- Щось сталось?
- Вийдіть!
- Але...
- Я сказала вийди! (Крикнула я та опустивши погляд в низ схопилась за голову) Звук кроків і двері за охороною зачиняються. На моїх очах знову сльози. Чому це все відбувається зі мною?

Ранок. Вставати з ліжка не хотілось. Єдине бажання яке зараз присутнє в моїй голові це сховатись від всіх! Забрати сина і втекти. Звук авто за вікном привернуло мою увагу. Підійшовши до вікна я помічаю там Хіро і Луку. Що вони тут роблять? Накинувши на себе шовковий халат йду їм на зустріч. Вхідні двері відчиняються і мені на зустріч біжить Лука.

- Мама! (Обійнявши мене каже він) Присівши я обіймаю його у відповідь вдихаючи запах його волосся. Ось він! Мій маленький хлопчик!

- Привіт синку! Як ти?

- В мене все добре! (Я підняла погляд на Хірно)

- Він захотів до тебе! І я не зміг його втримати!

- Я рада що ви приїхали! (З посмішкою говорю я) - Мені не вистачало вас!

***

Лука грався на задньому подвір'ї, а ми з Хіро спостерігали за цим сидячи на лавці.

- Емі що відбувається?

- Ти про що?

- Емі не треба! Я бачу що щось не так! Ти б не відправила до мене Луку просто так! Що сталось?

- Хіро все добре!

- Емі скажи мені! Ти ж знаєш що можеш мені довіряти! (Сказав він дивлячись на мене)

- Пообіцяй що не будеш нічого робити!

- Обіцяю!

- Теодор повернувся!

- Що? (Хіро розсердився, а в його очах я бачила хвилювання)

- Він нічого тобі не зробив?

- Ні!

- Як давно він тут?

- Тиждень приблизно!

- Він бачив Луку? (Я мовчки кивнула) -Чорт!

- Хіро мені страшно!

- Ти боїшся його?

- Ні! Я боюсь своїх почуттів до нього! Я не можу так! Кожна зустріч з ним дається мені дуже боляче! Вчора я вирішила що поїду з відси до батьків! Заберу Луку і буду там поки Бруно не розбереться з ним!

- Ти вже казала це йому?

- Я хочу зараз поїхати до нього!

-Гаразд! Тоді я побуду з Лукою! А до батьків поїдемо разом! Я буду там з тобою і в разі потреби захищу вас!

- Дякую! (Я обійняла його і пішла в будинок) Зібравшись я подзвонила Бруно, щоб попередити про свій приїзд та його телефон не відповідав! Подзвонивши в офіс я дізналась що він в дома і поїхала туди! Думаю Бруно погодиться з моїм рішенням і підтримає мене як робив це завжди! Я повернусь як все стихне!