Вечір

РОЗДІЛ 1

РОЗДІЛ 1
Темний ліс здавався вже й не таким страшним. Зорі Срібносмуги та місяць осяяли його до срібного кольору. Тихе шарудіння листя, перемуркування котів. Враз цю атмосферу порушив крик. Розпачливий крик кішки долинув із табору і розкотився по лісу - в Громовому Клані поповнення. Рунозірка народила чотирьох кошенят.
Одне мало колір гепарда. Характер цього кошеняти вдався неабияк веселий. Ніхто в Громовому Клані не міг похвалитися веселим характером. Це кошеня - дівчинка. Через характер її назвали Ожина. Друге кошеня вдалося в матір - пухнасте, сіре, із чорними смугами, як у тигра і білим животиком. Це теж була дівчинка. Вона була не дуже грайливою. Через її характер та вигляд її назвали Камінь. Третє кошеня було коричневе і чимось наслідовало попередню сестру. В нього теж були смуги тигра і білий животик. Але це кошеня було не пухнасте - в тата. Ім'я йому батьки ще не дали. Четверте кошеня було зовсім маленьке. Воно було чорне із білим піднебінням. Шерсть пухнаста, вушка - із китичками. Це був хлопчик, його назвали Чорничко.
- Ці кошенята матимуть гарну долю,-мявкнула медикішка Громового Клану.-Але, Рунозірка, це кошеня,-вона кивнула хвостом на Ожину,-не схоже ні на батька, ні на матір. Та навіть і на інших котів не схоже!
Матір глянула на медикішку холодним поглядом.
-Що ти маєш на увазі?-холодно запитала вона пропалюючи поглядом кішку.
-Нове пророцтво.
Рунозірка пом'якшила погляд і здивовано оглянула медикішку.
-Плямолистка, до тебе промовляв Зореклан?
-Так,-кішка ще раз кинула погляд на Ожину.
-Їй не місце в Клані. Вона його знищить.
Рунозірка переводила погляд то на Плямолистку то на Ожину.
-Не вірю!