Дш-Джейден можеш її провести будь ласка, я не пущу її саму?
Дж-так звичайно
Дш-дякую-вони пожали руки
Ем-всім папа-я обійнялись з кожний
Всі-па
Ми направились др мене далі розмовляючи
От прийшло хвилин 15 і ми підійшли до мого дому
Ем-дякую що провів
Дж-правда, тут?-він засміявся-я живу тут-він показав на великий будинок напроти
Ем-ого, неочікувано
Дж-*огосподи, ще один фактор, ще один співпав, її будинок. Просто з кожним моментом все більше і більше, але я хочу дізнатись ВСЕ а тоді все їй розкажу*
Тут в мене в голові щолк і знов розмиті картинки
Flashback -мені 5 -я в красивому платті в тата на руках -ми переходим дорогу -двері будинку нам відкрив не відомий мені чоловік Flashback and
Ем-ще побачимся-я обійняла його а він мене у відповідь
Дж-обовязково *7 років, 7 років тому я обіймався зі СВОЄЮ Емілі як зараз з нею. Це таке дивне відчуття, ніби повернувся в минуле*
В момент обіймів в мене на душі було так тепло, я відчувала щось рідне, щось знайоме, до чого мене тягнуло і це було так дивно і приємно в одночасно
Ем-папа
Я лиш усміхнулась йому, саме йому я усміхалась понастоящому і зайшла додому а він до себе
Ма-Емі їсти будеш?-вийшла до мене мама в коридор
Ем-ні, я їла дякую
Ма-як погуляли?
Ем-шикарно, в мене тепер багато друзів і з ними усіма чераз тмждень я буду вчитись в одному коледжі
(Да лишився тиждень до кінця літа)
Ма-це ж взагалі супер
Я кивнула
Ем-я до себе
Ма-іди сонце
ПРОЙШОВ ТИЖДЕНЬ Сьогодні я вперше іду в коледж
РАНОК Проснулась я від будильника і ледве вставши через збитий режим.
Як завжди душ, масочки потім макіяж:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
