10 частина

337 28 1
                                    

П'ятий:"послухай... Якщо ти захочеш щоб я пішов з твого життя... То я тебе зрозумію.. ти тільки скажи.."

Ти продовжувала мовчати.

П'ятий:"я тебе зрозумів.."

П'ятий хотів йти з твого дому але ти його зупинила.

Т/і:"ні, не йди, залишся"

П'ятий зупинився та чекав щоб ти почала говорити.

Ти тяжко здихнула, і почала говорити.

Т/і:"не йди, це звичайно все уххх...я навіть не можу підібрати слів до цього всього, одним словом я в  шоці, і мені трохи страшно..."

П'ятий:"будь ласка не бійся мене, я не є небезпечним"

Т/і:"окей, я тобі вірю...
Ти сказав що інші також мають здібності..розкажи мені про них"

П'ятий:"в Лютера супер сила,  Еллісон може однією фразою заставити людину робити те що вона не хоче, Дієго керує металом, Клаус може бачити мертві душі, Ваня вона може зосереджуватись на звуці і робить бум"(вибачте я не знаю як правильно описати та назвати силу Вані)

Ти мовчки слухала, та дивувалася.

П'ятий:"ну а мою ти знаєш, телепортувалися, та подорожі в часі, але я не роблю цього після одного випадку..."

Т/і:"якого випадку?"

Тут ти вже заспокоїлася та опустила сковорідку та чекала поки П'ятий почне говорити.

П'ятий:"еехх...я був посварився з батьком , і почав подорожувати в часі, і в один момент я стрибнув задалеко, і попав в апокаліпсис на 45 років, але вернувся за допомогою однієї людини, її звати Куратор, вона запропонувала мені на неї працювати а в обмін вона мене звідти  забрала... Але потім я відмовився на неї працювати і знов зробив стрибок, і я тепер застряг в цьому тілі, а мій ментальний  вік  58... "

Ти просто стояла в шоці

П'ятий:"ти напевно не захочеш зі мною тепер бути..."

Ти мовчки підійшла та обійняла хлопця, тобі його було дуже шкода, ти не хотіла розходитися з хлопцем.

Т/і:"П'ятий я тебе не боюся,а яка в тебе була робота?"

І тут в П'ятого ступор.. йому стало страшно, він не знав як ти приймеш той факт, що він вбивав людей на замовлення, що він був кілером. П'ятий тяжко видихнув і почав говорити...

П'ятий:"Т/і.. тільки не йди прийми це правильно, і зауваж що я був пішов з тої роботи.. "

Т/і:"П'ятий.. мене вже нічого не здивує за цей вечір.. тому кажи я прийму це спокійно та правильно щоб це не було"

П'ятий:"Т/і я працював кілером.."
Хлопець опустив голову, в нього на очах появилися сльози, він зжав руки в кулаки , він в думках молився щоб ти його зрозуміла, та не вигнала з свого життя... Ти була найдорожчою людиною яку мав П'ятий...
Хлопець підняв голову та почав говорити

П'ятий:"але я це робив ради своєї сім'ї.. ради їхньої безпеки.."

Ти слухала П'ятого з жалем, в тебе самої почали стікати з очей сльози...

Т/і:"П'ятий.. я тебе не покину..."

Хлопець слухав тебе з переживанням.. але тільки ти сказала що не покинеш його, його серце ніби обернуло теплом та турботою.
Хлопець ступив крок бо хотів тебе обняти, але ти його обігнала та обійняла його першою. За деякий час П'ятий відсторонився від тебе

П'ятий:"але обіцяй що ти це нікому не розкажеш"

Т/і:"обіцяю, ти можеш мені довіритися"

П'ятий знов тебе обняв та ще сильніше притиснув тебе до себе.

Після цього він ще багато тобі розказував про свою роботу, як він опинився в тій сім'ї, та те що вони всі зведені брати і сестри.

Т/і:"я просто.. в мене навіть немає слів. Якщо б розказати це випадковому перехожому то він би сказав що це казка, або бредіння  психа"

П'ятий:"я повністю з тобою погоджуюся, але це все насправді"

ВосьмаWhere stories live. Discover now