11 частина

329 24 2
                                    

П'ятий:"я повністю з тобою погоджуюся, але це все насправді"

Т/і:"я тебе зрозуміла..
Так П'ятка ти можеш мені довіряти, я це нікому не розкажу, це тільки між нами.. "

П'ятий:"добре, дякую тобі що не вигнала"

Т/і:"як я можу вигнути свою любиму П'ятку)"

П'ятий:"говори це частіше)"

Т/і:"добре як скажете П'ятка)"

Після цього ви вирішили піти в кімнату, та відпочивати, в тебе голова просто розколюється від такої інформації, та від різкої переміни емоцій. Ви вже хотіли спати,але П'ятого мучило одне питання,він хотів з тобою спати, але не знав чи ти цього захочеш

П'ятий:"Т/і.. а де.."

Ти не дала П'ятому договорити, і перебила його

Т/і:"ти спиш зі мною"

П'ятий усміхнувся, та приобняв тебе

Т/і:"ой все давай лягай"

Ти перевдягнулася в свою піжаму і зрозуміла що П'ятий немає в що перевдягнутися

Т/і :"так ти не маєш в що перевдягнутися"

П'ятий:"мг"

Ти пішла в іншу кімнату та за 5 хвилин вернулася з чоловічою піжамою

Т/і:"ось бери і вдягай"

П'ятий:"дякую, а це чия?"

Т/і:"колишнього"

П'ятий з відразою відкинув піжаму на ліжко

Т/і:"ХАХАХА"

П'ятий:"чого ти смієшся? Тобі смішно а мені ні! Я що для тебе жарт якийсь?!"

Т/і:"ХАХАХА попався це піжама мала бути для мого брата, але він її не надягав бо вона замаленька на нього "

П'ятий:"хапх ну в тебе і жарти"

Поки хлопець перевдягався ти вже лежала на ліжку і втикала  в телефон. П'ятий забрав в тебе телефон і сказав

П'ятий:"час спати тому телефон відкладаємо в сторону)"

Т/і:"ти як моя мама чесне слово"

Хлопець забрав в тебе телефон і поставив його на стіл. Хлопець ліг біля тебе та замкнув тебе в свої обійми, та не відпускав тебе. Через 25 хвилин ви заснули.

Ранок 11:34

Ти проснулася від того що тебе хтось будив, але це був не П'ятий, ти чула чоловічий знайомий та близький тобі голос. Ти відкриваєш свої очі та бачиш свого брата Джеймса.
Ти різко зриваєшся з ліжка, та встаєш перед ним

Джеймс:"Т/і! Це хто такий!? Т/і скільки тобі років!? Що скажуть наші батьки?! Ти не подумала!? Ти мене розчарувала! Я дзвоню татові та говорю щоб він тебе забрав звідси!!!"

Т/і:"Джеймс будь ласка заспокойся не кричи"

Джеймс:"заспокоїтися!? Ти жартуєш!? Тобі тільки 16 років а ти вже з хлопцями спиш!!!"

Ти обернулася до П'ятого щоб його розбудити, але ти побачила що його нема.

Т/і:"де він!? Де П'ятий!?"

Джеймс:"втік твій П'ятий! Сказав що просто тебе використав!"

Т/і:"але між нами нічого не було! Ми просто лягли спати в обнімку!"

Джеймс:"я не знаю що між вами було чи не було!!! Але ти всерівно їдеш звідси до батьків!!!"

Ти почала плакати, від того що  П'ятий тебе покинув, тобі було дуже боляче! Ти такої болі ніколи ще не відчувала, ти жаліла що довірилася йому...

Джеймс:"збирайся і хватить ревіти!"

Ти захльобующись в своїх сльозах ти збирала речі, тобі крутилися спогади з їхнього дому, з парку, з ресторану, з кінотеатру, ти була розбита, тобі не вірилося що це все так швидко  закінчилося....

ВосьмаWhere stories live. Discover now