Проснулась я як завжди від криків, причом кричав отчим
(Ем-Емілія; от-отчим; Ма-мама)
Ем-*огосподи, ще один день з ним*
Я піднялась з ліжка вже без настрою, пішла в душ під яким простояла хвилин 30 стараючись забути всі проблеми хочаб на мить, потім висушила густе волосся, почистила зуби, в шафі як завжди взяла величезний одяг, зазвичай він на 2 або 3 розміра більший за мене, я навіть літом хожу в штанах і великих худі:боячись показувати свою фігуру яка доречі дуууже красива, але швидше не здорово красива, нажаль:
Я думаю тут все ясно...
Потім зробила макіяж, хоча в основному я потратила час на те, щоб замазати синяки:А лиш потім поплелась на кухню в надії що чоловіка там вже не буде і я зможу спокійно поїсти вперше за 2 дні
На низу мені повезло, в кухні не було нікого і я поспішила підійти до холодильника.
Відкривши дверку я стояла і думала що ж взяти поки не почула голос збоку від якого тут же дьоргнулась
От-чо там забула?! Ти щось купляла?-фиркав той
Я тут же повернулась до нього
От-як ж ти мені надоїла, яке право ти маєш їсти МОЮ їду?!
Я мовчала і лиш опустила голову
От-приготуй мені сніданок!-рявкнув той і сів за стіл
А я що? В мене нема вибору, я кивнула і стала жарити йому яєшню
От-чого так довго Холл?!
Я закотила очі стоячи до нього спиною але повернклась вже з тарілкою в пуках і натягнутою через силу усмішкою
Він з'їв один кусочок який тут же виплюнув назад в тарілку і вже злий повернувся на мене
От-тваю мать як ти готуєш?! Ти хоть щось вмієш?-вже зірвався чоловік на крик
Мама яка зайшла на кухню пару хвилин тому з співчуттям лиш дивилась на мене
От-тобі вже 16, якого ти взагалі ще живеш в моєму домі?!
От тут я не витримала і в перше напевно вирішила показати характер
Ем-це НЕ ТВІЙ ДІМ! це будинок МОГО ТАТА!-чесно я була сама від себе в шоці так само як і мама
От-Ах ти ж тварь!-він підірвався на ноги і став в притик до мене що вже ге придвіщало нічого хорошого але я і на міліметр не дьоргнулась-неблагадарна!-він знов замахнувся і в сикунду моя щока почервоніла а потім на місці сильного удару став появлятись ще один слід від його руки-коли ж ти пропадеш звідси?!
Ем-ВЖЕ!-крикнула я і побігла на верх не звертаючи уваги на його крики заді
Здається сьогоднішній день став останьою краплею
Я на емоціях зразу купила білети на найближчий рейс в Лос-Анджелес, нащастя гроші в мене є, я вже довгий час відкладала напровсяк і здається цей момент настав. Самольот вже через 2 години
Я швидко стала скидувати самі потрібні речі в чемодан, типу одягу, осрбисті речі, техніку і в першу чергу документи.
Закіньчивши через 10 хвилин я викликала так і і побігла на низ.
В коридорі я взулась і вже перед виходом повернклась до дорослих які наблюдали за мною і сказала
Ем-більше ви мене тут не побачите!
От-дякую-хмикнув той
Ем-вибач мам.. я більше не можу, люблю тебе
Ма-іди сонце, люблю тебе
Я усміхнклась і сіла в машину яка мене вже чекала де зразу написала братуПЕРЕПИСКА
(Б-Брайс)
Ем-привіт Барсік
Б-я просив себе так не називати!
Ем-хахаха
Б-чо пишем?
Ем-через 5 годин я буду в ЛА
Б-правда? Ура!
Ем-зустрінеш?
Б-питаєш? Звичайно
Ем-окі, люблю
Б-і я тебе мала
КІНЕЦЬ ПЕРЕПИСКИПриїхавши досить швидко в аеропорт я пройшла всі контролі, здала багаж і пішла на посадку
В самольоті я сиділа біля вікна, слухала музику і була повністю в своїх думках
Ем-*нарешті це все закіньчилось*
Ем-*я більше сюди не вернулась*
Ем-*починається нове життя*
Ем-*чекай мене ЛА*
ВИ ЧИТАЄТЕ
I'm close
Fanfiction/я поруч/ -..це я виноватий! -в тебе нове життя! -ти нікому, ніколи, нічого не повина!