📍home Приїхали ми вже коли старші Хосслера спали тому максимально тихо прокралися на верх Я вже хотвла відкрити двері своєї кімнати як Джей сказав Дж-Тесс.. Я обернулась він стояв біля себе Т-а? Дж-ляжеш зі мною? В цей момент я випала Т-з якої це радості Хосслер? Він пожав плечима і з опущеною головою мовчки зайшов до себе а я до себе Я згадувала як він сумно опустив голову, чомусь мені було його з якоїсь сторони, чесно, я не знаю, що мені вдарило в голову коли я поспішила змити макіяж, потім перевділась в піжаму:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
І замвсть того щоб завалитись замученою в ліжко в себе я вийшла з кімнати і тихо зайшла в двері на проти На ліжку, спиною до дверей, з самого краю лежав Джейден, вкритий ковдрою майже з головою Я простояла в дверях хвилини 2 вагаючись чи правильно я роблю Т-*навішо я це роблю?*-крутилось в мене в голові та я пересилила це все і тихо підвйшла до ліжка, залізла акуратно під одну ковдру з хлопцем і обійняла його за торс прижимаючись до міцної чоловічої спини і нічого не кажучи заснула
POV Jaden Я лежав без настрою я розумів що вона права Дж-*а з якої це радості? На що ти надіївся Хосслер?* Дж-*але мені просто в якусь мить захотілось заснути саме в обіймах цієї милої дівчини* Дж-*але чого..?!* Перед сном я роздумував про це як почув що мої двері відкрились але ніяк не зреагував. Через дві хвилини я на якусь мить завмер коли під ковдру хтось ліг а потім маленька тепла ручка щей обійняла мене гладячи по кудікам від чого я розплився в довольній усмішці Через пару хвилин я повернувся до Тесси лецем теж обіймаючи все сплячу дівчину Дж-*таки прийшла* Саме вона забрала в мене настрій та і повернула по щочку Дж-*це чарівна дівчина..*
POV Tessa Morning Проснулась я перша від сонця яке світило мені прямо в очі Я зажмурилась і повернулась на другий бік, так вийшло що я лицем уткнулась в груди хлопця Дж-мм..-протягнув той сонно і досі обіймаючи мене відкрив очі Т-добрий ранок-пробубніла я припіднявшись так щоб побачити хлопця Дж-з тобою справді добрий Я проігнорувала ці слова любо не впізнавала в них Хосслера і мовчки встала з ліжка, пішла вмилась причом в ванну Джейдена, потім він зробив те саме і ми пішли на низ Ішов по сходах він заді мене і тримався за голову Дж-Бейкер якого хєра бухаєш ти, а голова болить мене?!-нив той Я просто почала сміятись Тут я захожу на кухню, за мною і хлопець і я різко затихаю Я була в шоці.. Напроти мене стояли не тільки Хосслером старші а і мої батьки! Т-Аааа!-закричпла я і наскочила на маму з обіймами Дж-Бейкер!-рявкнув Джей від моїх криків Дорослі засміялись а я підійшла до тумбочки, взяла аптечку, там взяла обизболюєче, налила стакан води і підійшла до хлопця протягуючи йому це Т-на і не ний! Дж-які ви любязні мем-усміхнувся той-дякую Т-ну що ви сер, все для вас-так само усміхнулась я і вернулась до тата якого тепер спокійно обійняла Ма-раді тебе бачити сонце Т-я теж Ем-сідайте їсти-жінка якраз накрила на стіл Т-ви яким чудом тут? Ма-по бізнесу туди назад і...-вона запнулась Т-і що? Та-ми підписали документи і тепер ти можеш переїхати і жити в нашій квартирі тут Я замітила як усмішка Джейдена різко спала і він скосився на мене в очікувані відповіді Т-ем..ну-чесно, зараз я задумалась, а воно мені треба? Пару днів назад я би лиш радувалась не бачити Джейдена а зараз я бачу як він змінився і як добре він став до мене ставитись Та-рішення за тобою Я подивилась на Хосслерів пр черзі, на довше затримавшись на молодшому з них Ми подивились однин одному в очі, в них я змогла прочитати... надію? Т-*окей, дамо тобі шанс*-в себе в голові я все вже вирвшила-якщо Ема з Джоном не проти, я би хотіла лишитись на цей рік, але час від часу лишатись в себе в квартирі Ем-ми тільки за Тесс!-обрадувалась жінка Джон-ми раді тобі постійно!-підтримав їі чоловік Та-ти впевнена?-перепитав тато Т-так, я не хочу жити сама, мені буде скучно-кинула я погляд на брюнета поруч Ма-ну добре-усміхнулась мама дивлячись то на мене то на хлопця збоку Ми з батьками та і взагалі в шістьох провели пів дня а потім у батьків нажаль вже був літак
