Голограма світів

Вступ

- Драгніл, ти впевнений, що це правильно?

- Грандіно, це вже все було вирішено. Пізно уже щось міняти..

На дубовому столі стояла розгорнута книга на 300 сторінок. Чотири срібні сфери, які висіли в повітрі, з'єдналися над білими сторінками. Утворився великий вир повітря який наповнив кімнату до такої степені, що важко промовити й слово та двоє людей, ймовірно сестра і брат, з останніх сил шепотіли закляття. Друга хвиля такого ж повітря пройшлась по склі на вікнах, яке й так уже старе від віку, від чого розлетілося на сотні маленьких осколків. Це були останні миті життя в загадковому місті Феліція.. Воно провалилось крізь землю і більше ніхто його не бачив...

Багато експедицій було послано на цей «бермудський трикутник» та ніхто живим не повертався... Згодом на тому місці появився храм і лише деколи люди з сусідніх селищ зустрічали ченців звідти. Та всі їх обходили вважаючи, що вони чаклуни. Звичайно найбільше людей хвилювали зниклі безвісті, по місту гуляли слухи, що їх приносять в жертву щоб вижити... Насправді ж нічого такого не було, звичайні повісті, легенди...святі люди, святе життя..

Одного дня біля кордону поля стояла велика коробка вщент забита книжками, поштар звичайно побоявся брати на себе велику відповідальність, тай полишив її. На наступний ранок коло його дверей стояла та сама книжка...

« Це звичайна легенда !» - скажете ви. Легенда чи ні вирішувати не вам та цього чоловіка більше ніхто не бачив. Я зробила те, що мені наказали лиш розказала малу історію початку. Пропоную вам ж свою історію, свого початку.
---------------------------------------------
Якщо ви дочитали цей несусвітній ідіотизм і вважаєте що варто продовжити БУДЬ ЛАСКА напишіть в коментарях або ставте зірочки