Напівкровка

Пролог

1915рік

— Батьку, усі мене в садочку називають чудовиськом я більше не хочу туди ходити,– звернулася маленька дівчинка до свого батька, біжучи до нього вся в сльозах.

У будинку було дуже затишно. Молодий чоловік років за 30 тридцять гойдався на кріслі біля каміна. Почувши сльози своєї дочки він посадив її на свої коліна.

— Сонечко, не сприймай їхні слова за правду, вони просто жартую,– мовив він, погладжуючи її білявеньке, як сніг волосся.

— Ну ,батьку, вони говорять, що вся моя сім'я така...

— Давай, я краще тобі розповім казку,– мовив чоловік, потягнувшись до стола, на якій стояла книга.

— Яка казка?

— Про вампірів.

— Вампіри? Нам у садочку про них розповідали.

Чоловік тільки усміхнувся і всівшись по зручніше розпочав читати.

— Приблизно в 18 столітті з'явились перші вампіри. Один учений створив «еліксир молодості». Він став дуже відомим і люди,здивувалися ,коли насправді еліксир почав діяти. Їхня шкіра виглядала молоденькою навіть якщо їм було далеко вже за 40. Але через деякий час люди, які це прийняли не хотіли їсти звичайну їжу — вони хотіли крові. Вони кусали людей на вулицях і за цього звичайні мешканці помирали. Почалася війна між людьми та вампірами. Вампіри їх так назвали вчені, які намагалися вилікувати їх мирним шляхом...

— Батьку, та що трапилось потім? — перебила його розповідь дівчинка.

— Вони зруйнували повністю ліву частину Землі. І зрозумівши, що так вони точно довго не проживуть — об'явили перемир'я. Вампіри та люди посилились на правій частині планети, відділившись один від одного великою стіною. От і все,– мовив чоловік, закривши книжку.

— Батьку, а ,як вони відрізняли вампірів від людей? Невже в них були великі вуха чи хвіст?

— Хах, ні,– мовив він, посміявшись .- У них були червоні очі, клики та загострені вуха. Але тепер це у всіх по-різному.

— Батьку ,в тебе також червоні очі... Та й у мене також одне око. Невже ми вампіри? — здивовано запитала дівчинка.

— Я так. А ти наполовину людина наполовину вампір - напівкровка.

Тільки він договорив у двері зайшла жінка з торбами продуктів.

— Мам...

Дівчинка злізла з татових ніг і направилась у сторону своєї мами. Жінка поставила продукти й розпростерла руки, щоб обняти свою донечку. Дівчинка вже була перед мамою ,як бачить як меч летить прямо в жінку. Панна налякано поглянула на вхідні двері, біля яких стояли їй не знайомі люди.

— Мам ,прокинься прошу тебе! — нагнулася дівчинка до жінки, яка вже не подавала ознак життя. Меч влучив прямо в серце її мами.

Батько злякавшись хутко підбіг до доньки.

— Хто ви такі? Чому ви вломилися в мій дім і убили мою жінку? — сердито запитав чоловік, поглянувши краєм ока на свою мертву дружину.

— Вампірам не місце тут. Нам приказали убити всю цю сімейку, — відповів один із незнайомців наблизившись до дівчинки.

Чоловікові прийшлось силою забрати доньку від жінки.

— Убийте мене, але не чіпайте мою доньку.

— Вампірів ми не можемо залишити в живих! — сердито повторив чоловік із великим шрамом на його лиці.

— Джо, бери книгу й коли скажу три - біжи в сторону виходу. І втікай не озираючись до того місця, де ми все з тобою гуляли,– мовив пошепки батько дівчинці, просуваючи книгу до неї.

— Що то ти там бурмочеш ?– звернувся чоловік зі шрамом до вампіра.— Убити їх, — погрозливо наказав він своїм товаришам.

— Виконаєш те, що я говорив? — звернувся пошепки він до панни.

— А ви з мамою?

— Ми потім прийдемо,– мовив він, взявши меч ,який був біля його рук.

— А ну на нього....

— Три,– голосно мовив він.

Біля виходу не було нікого тому дівчинка могла втекти...

**************************************

Як вам початок? Буду дуже рада вашим коментарям. Я тільки починаю писати ,тому може бути багато помилок, але я з кожним разом буду намагатися все менше і менше їх допускати ☺️