Немає кращого ніж...

Розділ 4

Я прокинулась від того що прислуга Іванка трясла мене:
-Ангел прокидайся, прокидайся соня!
-Але ж...Але ж ще так рано!
-Твій батько наказав!
Сьогодні вихідний тож в садочок я не пішла. А Іванка це прибиральниця, їй 19 і в нас вона працює за величеньку сумму та ще й з вихідними. Доречі одна Іванна любить мене.
-А що? Куди?...
-Він сказав щоб коли я тебе розбудила ти пішла до нього...Я правда нічого не знаю, але тобі краще поспішити бо насварять. Та ще й бити будуть, біжи а я поприбираю тут трішки.
-Ой-ой що ж буде- на очах блиснули сльози і Іванка обняла мене.
-Ей, ти чого я ж так сказала що тебе насварять, ну все все біжи.
Я вийшла з кімнати в піжамі та попрямувала на другий поверх в кабінет батька...
-Тато ти кликав мене?
-Ах ти дрянь, сволота! Ти на*** притащила своїх тупих і єбану*** друзів?- останнє слово він пропищав. Він стояв весь червоний та злий, було відчуття що його очі скоро вилетять.
-Але ж...Я...Пр-оросто...Я...
-Ах ти ж дрянь, су** підійшла!
Я зі слізьми підійшла, тоді він схопив мене за руку та почав лупити по сраці, а потім матюкався, потім знову лупив, сказав, що я корова жирна.
-Згинь з моїх очей, щоб я твоїх отморозків в моїх хоромах не бачив, а ти будеш на горищі 4 роки , я накажу стояти під твоїм вікном охоронців! Будеш знати.
-Будласочка! Ні прошу!
-ЗІВ'ЯНЬ!!!
Я побігла в кімнату, сльози текли з очей. Іванка чекала в моїй кімнаті, я все їй розказала, та залізла в ліжко.
-Ангел, якщо тобі стане краще я буду приносити тобі цукерки, та дарунки на свята? Ми ж всі знаємо, що твій батько здержує слово.
-Я...Просто...Ну..Добре- я ще дужче розплакалась.
-Не плач! Заспокійся негайно! Ангел я маю бігти бо насварять.
-Угу...
"Можливо мені і вправду схуднути, впереді ще 4 роки"...