Немає кращого ніж...

Розділ 5

Ех ранок! На вулиці темно, тільки 5 ранку...А можливо це просто жахливий сон? Все моє життя це жахливий сон. Так, так я впевнена, я прокинулась і все буде добре, але я розумію, що це не так через 2-4 хвилини. Коли до мене в двері стукають кулаком. Я з острахом на шпиньках підхожу до дверей та прислухаюсь:
-Ця су** ще поплатиться!- говорив якийсь знайомий голос.
-Взагалі то це кімната малої дряні.
-Правда? Оу ну тоді вона напевно хропе, що й танка вистріл не почуєш. Пішли налякаєм її?
-Ні стій здається хтось іде.
Уф пронесло, але хто це? Ці голоси мені знайомі!
-Аххх!- скрикнула я, але вчасно прикрила рот рукою. Це ж Віолетта і Марк...
Віолетта і Марк мої брат і сестра. П'ять років вони десь вештались, а на шостий вирішили приїхати!
Віолетта височезна 13 літня дилда, вона худа. Малі карі очі додають злості до її і так злого вигляду, губи бантиком, вона завжди їх фарбує, а волосся рідке мишачого кольору, вона здобула його перекрашуючи коси то в один колір то в інший. Біля дзеркала їх куча, здається що вона кіт який линяє.
Марк ходить в спортзал тому накачаний, високий, сіроокий шатен з чубом на півлиця який йому зовсім не личить, а серце його холодне та непривітне, він злий та злопам'ятний еоїст..
Так, не повезло мені з родичами. Вернусь я напевно в ліжко, зима холодна. Ася почула що я встала та залізла до мене під ковдру. Пролежавши в ліжку з закритими очима 35 хвилин я зрозуміла що в мене безсонниця, ще й сніг пішов.
"Потрібно закрити кімнату на другий ключ, щоб ці задаваки точно не прорвались"
Закривши двері я вирішила вмитись та вдягтись. Зайшла в ванну на 20 хвилин...Коли вийшла точно вирішила що схудну. Піду вдягнусь.
Я одягла колготи з равликами, футболку з метеликом, спортивні штани та теплий гольф...
Я подивилась на одинник 6:05 потрібно скласти...
***
Якщо вам цікаво клац на зірочку та чекайте наступну частину♡♡♡