Шлях додому

Розділ 4

...коли вони прийшли до Дерека, дівчина побачила, хоч і невеличку, але затишну квартирку.
  -Ти живеш тут?-запитала Ірма.
-Ну взагалі, мої батьки живуть у великому будинку. А цю квартиру я купив собі сам. Я люблю затишні місця.
-Ясно. Давай зроблю тобі чаю. Якраз купила, це зелений чай із кропивою.
-Я не проти -відповів хлопець.
      Ірма поставила на плиту старий, залізний чайник. Вона і справді повернулась в минуле? Цю загадку дівчина мала розгадати за 6 місяців. 
-Слухай, сходи в магазин і купи мені "Юпі". Будь ласка-попросив Дерек.
-Але я не знаю де тут і що розташовано.
-Оххх...значить піду сам куплю. Доречі, мені не вистачає 5 срібних монет. Позичиш?
-Ой, а у мене тільки гривні.
-Звідки в тебе ГРИВНІ??!!
-Нууу...я завжди розплачувалась гривнями у своєму світі. (Ой бліін!! Я спалилась! )-подумала Іма.
-Всмислі "у своєму світі"?!
   Ірма блискавично вибігла з квартири. Вона побігла до забутої людьми лавки "Калусь".
-Бабусю!!!! Допомож..
-Шшшш..я все знаю -перервала її жінка- Почекай хвильку, я зроблю чаю з мелісою.
-А звідки ви знаєте про те, що сталося?
-Це не важливо. Отже, ти проговорилась йому?
-Мгм -кивнула вона.
-Значить так. Я теж знаю, що ти не з цього виміру..звідки ти?
-Взагалі я з 2022 року, місто Відень.
-Як ти тут опинилась?
-Я знайшла дома медальйон, і одягла його..от і опинилась тут.
-Ясно..і ти думаєш, як повернутись додому?
-Так.
-Для цього потрібно хоча б рік провести в цьому вимірі. Як я зрозуміла, ти вже не хочеш повертатись до юнака?
-Саме так. Але мені нема де жити..
-Не хвилюйся, ти будеш жити у мене. Я всеодно живу сама.
-Дякую вам!! Доречі, як вас звати? Мене Ірма.
-А мене Белатрікс. Можеш мене називати Місс Белатрікс. Я Фенікс.
-Ого..а можете розказати про свої здібності -попросила Іма- просто є шанс, що мені теж випаде Фенікс.
-Ну взагалі, Фенікси сильніші за Гидр у 20 разів. Але є люди у яких одночасно і Фенікс, і Гидра. Таких людей називають обраними.
-А може бути, що я обрана?
-Все може бути, дитино..
-Ну тоді, я піду і розкажу все Дереку.
-Не треба..
-Але чому?!
-Осьо він біжить..позаду тебе -відповіла продавчиня з легкою усмішкою на вустах.
    Дерек хвилювався за Ірму, адже вона тут нічого не знає. Коли він її знайшов, то довго сварив за те, що вона так вибігла з дому і розказав, що переживав за неї.
    Коли вони прийшли додому Дерек згадав, що хотів у магазин. Він залишив Іму вдома і пішов сам. Поки його не було, дівчина вирішила оглянути квартиру. Вона знайшла невеличку домашню бібліотеку і взяла з неї одну книгу.
    Коли юнак повернувся, то побачив Ірму, яка спала в кріслі. Він накрив її теплим пледом і пішов готувати вечерю.
    Імі наснились батьки і вона згадала про них. Доречі, як там її батьки?
            *У батьків Ірми*
-Її вже нема 2 дні!! Що нам робити? -спитала заплакана жінка у свого чоловіка- треба було спалити той клятий медальйон!
-Та тихо вже. Знайдеться..- відповів спокійно чоловік.
*тук тук*
-Меценате, відчини будь ласка..
-Хто там?
-Це я Амелія. Ірма вдома?
-Вона пропала 2 дні тому! - крикнула Адда.
-Я здається знаю, де вона!..