І коли ти все згадаєш

13

Волосся Герміони ніжно лоскотало обличчя Драко. Він міцно обіймав її ззаді.
Ноги були переплетені. Носом він провів по шиї Герміони та вдихнув її запах. Аромат квітів, якби зараз йому прийшлося нюхати амуртензію, вона б пахнула так само.
Пахнула б нею.

Мелфой неохоче випустив її з обіймів та попрямував на кухню.
На мить затримався. Цей момент хотілося просмакувати трішки довше.
Гола Ґрейнджер лежить на боці. Тонке чорне простирадло, злегка покриває її бедра. Волосся неслухняно розвивається по всіх подушках. Одну з яких вона міцно обіймає.
Драко усміхнувся і зник в коридорі.
Цю мить він пам'ятатиме завжди.

Герміона прокинулася, відкрила очі, провела поглядом по великій спальні. Темно-сірі стіни, красива старовинна люстра на стелі, антикварні різьбленні меблі. Поглядом вона шукала Драко. Проте його ніде не було. Вона солодко потягнулася. Опустила ноги з ліжка на холодну дубову підлогу.
Закуталася в простирадло і підійшла до шафи. Її погляд впав на білу сорочку, яку Герміона і вирішила одягнути.
Рукави були надто довгі, тому Ґрейнджер їх підкотила. Задоволена своїм ,злегка сексуальним виглядом, вона вислизнула зі спальні.

Заплутаними, безкінечними коридорами помістя Герміона рухалася інтуїтивно. Їй здавалося, що от от вона натрапить на Драко. Велич цього місця вражала. Суцільний вишуканий смак у всьому. Гармонія кольорів та фактур. Вона почувала себе, ніби в музеї.
Спускаючись по сходах Ґрейнджер помітила приміщення схоже на їдальню.

"Якщо вірити логіці, кухня має бути десь поряд"

Драко сидів на кухні, читав "Віщуна" та попивав каву. Свіжі плітки, декілька оголошеннь, та знову стаття про нього.
"Драко Мелфой підписав контракт з Міністерством Магії"

Він швидко забігав очима по рядках, як на газету впала тінь. Перед ним стояла Герміона, одягнена в його сорочку, яка ледве прикривала сідниці. Її волосся було злегка скуйовджене, а на вустах сяяла усмішка.
-Доброго ранку.- промовила Ґрейнджер та обхопила долонями обличчя Драко.
-Ага.- промовив Мелфой не відводячи зачарованого погляду-Доброго.- та всадив Герміону собі на коліна.
Долонею провів по її вилиці.

Вона повторила рух його руки і сильніше притиснулася до нього.
Драко ніжно поцілував кутик її губи, рукою погладжуючи бедро.

 
В цей момент його переповнювало щастя. Жінка яку він кохав багато років, нарешті поряд. До неї можна доторкатися, цілувати, зариватися пальцями в її волосся.