І коли ти все згадаєш

15

Вони прокинулися на світанку. Хотіли поснідати лише удвох. Щоб у Даміана не виникло зайвих запитань. Хоч хлопець і знав про їхні стосунки, форсувати події не хотілося.

—Драко, ти будеш каву чи чай?
—Каву, будь ласка.—Промовив Мелфой помішуючи щось у каструлі.
Кавомашина загуділа, та наповнила кухню ароматом свіжозвареної кави.
—Що ти там таке готуєш?—запитала Ґрейнджер і міцно обійняла Драко зізаду.
Він був одягнений в її кулінарний фартух, поверх ділового костюму.

" До чого комічна ситуація. Драко Мелфой готує на моїй кухні"

—А це секрет, доречі, де у тебе мед?
Герміона відпустила його з обіймів та почала пошуки. Вона точно знала, що він десь тут.

Мелфой готував фірмову вівсянку за рецептом своєї ельфійки. Йому хотілося здивувати Герміону. Зробити для неї щось приємне.
—Ось, тримай. Я віднесу горнятка на стіл, а ти принось свій витвір мистецтва.—промовила жінка і поцілувала його у щоку.

"До цього так легко звикнути. До такого тихого сімейного затишку, до милих поцілунків та ніжних обіймів. Дідько, я готовий кожного дня готувати їй сніданки, лиш би посмішка з її вуст ніколи не згасала."

Драко оформив кашу фруктами, посипав корицею з горішками , та направився до столу.

"Ось цього погляду я чекав. Так Грейнджер, я ще маю чим тебе здивувати"

—Це вражає, не знала, що ти готуєш.—промовила Герміона.

—Тільки для тебе, крихітко.—підмигнув Драко.
—Крихітко? Це щось новеньке, але мені однозначно подобається.—усміхнулася Ґрейнджер.
—Це фірмова вівсянка Тінкі. Вона особлива, бо замість цукру туди йде мед.
—Дуже смачно, мені ніколи не готували сніданків.
—Тоді я буду це виправляти. В моєму арсеналі є ще млинці та сирники.—радісно промовив Драко і додав —Чим сьогодні займешся?
—Джіні тягне мене по магазинах. Треба купити сукні на весілля. А в тебе які плани?
—Я маю відвідати сімейство Забіні. Думав ти мені складеш компанію, але бачу прийдеться самому відбиватися від малих бешкетниць.
—У Блеза є діти?—Запитала Герміона.
—Дві малі зірвиголови. Старша Шарлотта— їй 8, а менша Даніела— їй 5.
—Це класно. Я завжди хотіла  донечку. Мріяла що буду купувати їй ляльки і заплітати коси.—замріяно промовила Герміона.
—О, повір мені, якби тобі попалися такі дві бешкетниці як у Забіні з Дафною, ти б і надалі про це мріяла.—засміявся Драко.
—За ними постійно золоті верби ростуть. Дафна навіть найняла гувернантку щоб та навчила їх манер. Проте після занять, вони бавляться в рицарів та лазять по деревах.
—Ти так мило про них розповідаєш, ти б хотів дітей?—запитала Герміона. Глибоко в душі вона знала, що надмірна цікавість вилізе їй боком.